Корінні народи Росії: чи може Україна бути їхнім адвокатом у світі?

Утиски активістів національних рухів на території сусідньої держави-агресора продовжуються на тлі асиміляційної політики Москви. Більш того, ініційовані Путіним зміни до Конституції РФ загрожують зникненню національних республік.

Говоримо про корінні народи в Російській Федерації. Як нас це стосується та чи можемо ми допомогти тим народам, які перебувають в складі Російської Федерації, але позбавлені частково прав? Про які саме права йде мова?

Розповіли Максим Майоров та Павло Подобєд, історики, політологи, аналітики Центру дослідження безпекового середовища «Прометей».

Василь Шандро: Чому ми говоримо про це у 2020 році, маючи війну з Російською Федерацією?

Максим Майоров: Ми змушені фактично воювати проти регулярних і нерегулярних формувань Російської Федерації на сході України. Крім того, Російська Федерація прямо анексувала частину української території, тому Росія безперечно не може бути для нас далекою і байдужою. Ми маємо активно цікавитися Росією, тому що тільки знаючи свого противника ми можемо йому ефективно протистояти. Для того, щоб мати змогу чинити опір і претендувати на те, щоб вийти з конфлікту переможцем, Україні потрібно застосовувати нелінійні стратегії.

Приклад таких стратегій подає нам сама Росія, яка активно використовує проти України тематику національних і мовних меншин, тематику регіоналізму, сепаратизму. Вона активно підігріває такі рухи, найяскравіше — це тема російськомовного населення.

Водночас Росія має низку проблем з власними, справжніми національними рухами, має проблеми з дотриманням Конституції, федеральних законів. Це все слабкі точки Росії, Ахіллесова п’ята, яку Україна може використовувати в протистоянні. Цей ресурс абсолютно не освоєний Україною.

Павло Подобєд: Можна проводити певні аналогії між тим становищем, в якому перебувають зараз волзькі татари, башкіри, якути, інгуші, чеченці і в якому становищі перебували українці після Другої світової війни. Певні аналогії існувати можуть. Водночас є одна принципова різниця, яка відділяє нас від тієї ситуації, в якій перебувають корінні народи РФ сьогодні — Україна має власну державу, відтак є суб’єктом міжнародного права і може використовувати міжнародні майданчики для донесення власної міжнародно-правової позиції та захисту власних національних інтересів. Це той найпотужніший інструментарій, якого немає у представників корінних народів. Апелюючи до України вони насамперед бачать в нас потенційних союзників.

Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі