«Ми воюємо на музичному фронті», — гурт «ТаРута»

Також музиканти беруть участь у благодійних проектах на підтримку української армії. Як змінилася українська музика і музичний ринок за останній рік?  Які пісні слухають солдати на передовій?  У якому стані перебуває фестивальний рух в Україні? У студії – Євген «Їжак» Романенко, Олена Романенко та Даринка Романенко. 

Василь Шандро: Скільки людей у вашому колективі?

Євген Романенко: 7 музикантів, звукорежисер, директор та 5 продюсерів.

Василь Шандро: Як би ви визначили жанр, в якому  працюєте?

Євген Романенко: World music – музика, за якою можна ідентифікувати національну приналежність.

Василь Шандро: Гурт «ТаРута» є одним із тих гуртів, які активно беруть участь у концертах для військових і їздять протягом всієї війни до зони АТО. Скільки раз ви там побували з концертами?

Євген Романенко: Після 150 разів рахувати припинили. Ми тільки минулого тижня повернулися з Дзержинська, це за 1,5 км від лінії фронту. Були на святкуванні річниці створення 17-ого батальйону 57-ї бригади. І саме під час концерту поблизу йшли бої. Наступного разу їдемо 6-7 травня у Слов’янськ та Краматорськ з концертом як для військових, так і  для місцевих жителів. Тобто це буде така лагідна українізація від нашого волонтерського фонду «Територія життя».

Василь Шандро: Давно ви почали їздити в зону АТО?

Євген Романенко: Перший раз ми поїхали минулого року на Великдень на полігони для мобілізованих в Ніколаєвську та Херсонську області. Тоді нас взагалі не пускали в зону АТО, і  я вперше потрапив на гору Карачун вже в червні після звільнення Слов’янська.

 Василь Шандро: Я знаю, що ви їздите також за кордон з концертами, зокрема до країн Балтії. Що це за співпраця?

Євген Романенко: Ми давно вже бажаємо охопити цей ринок.

Василь Шандро: Там є попит на українську музику?

Євген Романенко: Якщо добре працювати, то попит буде завжди. Як кажуть іноземні промоутери: «Не буває музики в не форматі, бувають погані промоутери».

Василь Шандро: Скільки років гурт «ТаРута» на професійній сцені?

Євген Романенко: У червні буде 7 років.

Василь Шандро: Чи багато в Україні є фестивалів, де з подібною музикою можна брати участь?

Євген Романенко: Зараз складається така негативна ситуація, що фестивалі прикриваються псевдоволонтерством та економлять на музикантах. Тобто за виступ музикантам не платять гонорари, аргументуючи це тим, що всі зібрані кошти йдуть на всіляку допомогу. Та тільки коли починаєш розпитувати, куди саме будуть направлені гроші, відповіді виявляються доволі розмитими.

Василь Шандро: Коли будуть ваші найближчі концерти в Києві?

Євген Романенко: 16 травня в байк рок-н-ролл клуб «Rout 66», що знаходиться біля станції метро «Іподром» відбудеться волонтерський концерт, створений фондом «Територія життя», що займається відновленням військової техніки, а зараз – побудовою мобільного душового комплексу для 79-ї бригади. І 50% від ціни за вхід ми віддаємо волонтерам. Я сам є учасником цього фонду. У нас, до речі, за пару тижнів стартує новий волонтерський проект «Чужих дітей не буває», в рамках якого ми будемо збирати кошти, влаштовувати акції для підтримки дітей, батьки яких загинули під час АТО.