«Ми «зажимаємо» гайку видатків і не «розжимаємо гайку» доходів», — Павло Шеремета
У Києві завершилася Ялтинська європейська стратегія (YES). Підсумки її підбиває у студії «Громадської хвилі» Павло Шеремета, економіст, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України
Василь Шандро: Що ви можете сказати за підсумками двох днів Ялтинської стратегії? Чи можна говорити про практичні результати?
Павло Шеремета: Практичних результатів немає, окрім випадків, коли можуть відразу відбуватися переговори. Важливим є розуміння українською владою та наших іноземних гостей ситуації, яка є в країні.
Василь Шандро: Чи можна говорити, що ця конференція більш іміджева?
Павло Шеремета: Думаю, що в Україні це центральна подія. Я не знаю кращої події, де стільки людей можуть зустрітися і переговорити, отримати реакцію від уряду, іноземного співтовариства.
Василь Шандро: З чим слід пов’язувати те, що у світі ціна на нафту зменшується, але на автозаправних станціях ціни не змінюються?
Павло Шеремета: Зараз ціни на нафту вже не знижуються. Ціни на нафту коливаються. Той бензин, який продається зараз на заправках купувався 1 – 1,5 місяці тому. Деякі мережі, враховуючи коливання цін, надають знижки на бензин.
Василь Шандро: Може статися соціальний вибух через фінансові негаразди в країні?
Павло Шеремета: Той настрій, який я відчуваю, не є критичний. Звичайно, коли українці отримають платіжки з новими цінами, тоді буде питання.
Мене хвилює те, що ми «зажимаємо» наші видатки, що є правильним, тому що давати населенню та підприємствам газ в 5 разів дешевше, ніж він коштував, раніше було економічно неправильно. Це призводило до масивних перевитрат тепла і газу, які ми крали в майбутніх поколінь.
Всі країни в регіоні та світі, особливо ті, які не мають енергоносіїв, проходили через цей період, але в той же час розкручували підприємницькі гайки. Це стосується як спрощення ведення бізнесу, так і грошової політики, щоб можна було дешевше взяти кредити. В українській ситуації мене турбує те, що ми «зажимаємо» гайки видаток і не «розжимаємо» гайку доходів.
Василь Шандро: Ви не є прихильником або учасником тих дискусій, де поділяються лише дві точки зору — зрада чи перемога?
Павло Шеремета: По-перше, світ не є чорно-білий. По-друге, я вважаю, що доходи нашої сім’ї — це моя відповідальність, а не уряду. У нас війна. І ця війна не по нашій вині. Очікувати забагато я не можу.
Василь Шандро: Наскільки, на вашу думку, розширилися корупційні схеми, пов’язані з контрабандою в зоні АТО?
Павло Шеремета: Я читав про це. Я чув про це. Але коли я був у Славянську чи Краматорську, то я про це не чув. Я маю ту саму інформацію, що і наші слухачі. На Форумі я перетинався з представниками Міністерства оборони. Ми обговорювали багато тем, але чомусь цю тему ми не підіймали. Поодинокі випадки звичайно є.
Критично важливе дуже об’єктивне і дуже швидке розслідування. Якщо такі речі є і вони проходитимуть безкарно, то це може мати потужний іміджевий удар.
Андрій Куликов: Буквально за годину до закінчення YES до мене підійшов представник ділових кіл і сказав, що наступного вівторка Яценюка вже не буде. Чому ходять такі чутки?
Павло Шеремета: Я здивований. Давайте доживемо до вівторка.
Василь Шандро: Наскільки актуальними є ці речі? Є сенс у радикальній зміні влади?
Павло Шеремета: Ми демократична країна і такі рішення приймає ВР та коаліція. Ключовим показником в країні є зростання або падіння. Останні два дні точаться дискусії, чи у нас є реформи чи немає. Уряд говорить, що ми прекрасно прогресуємо, але є скепсис залу. Найкращим мірилом є показник економічного зростання або падіння. У нас поки що — падіння. Якщо уряд тривалий час не може забезпечити зростання, тоді треба коаліції думати, що робити з цього приводу.
Андрій Куликов: Я чув як Артур Лафер, один із батьків чилійського економічного дива, схвально відгукнувся про податкові ініціативи (єдина ставка податку у розмірі 20%), але сказав, що насправді треба було б 10%.
Павло Шеремета: Я хвилююся, що це недостатнє зниження. Я пропонував ті заощадження, які були зроблені від реструктуризації боргу залишити в бюджеті як подушку для того, щоб під час зниження податкових надходжень, вона втримала цю ситуацію. Як тільки ми бачимо зростання податкових надходжень, тоді це можна витрачати на соціальні програми.