facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Ми «зажимаємо» гайку видатків і не «розжимаємо гайку» доходів», — Павло Шеремета

У Києві завершилася Ялтинська європейська стратегія (YES). Підсумки її підбиває у студії «Громадської хвилі» Павло Шеремета, економіст, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Василь Шандро: Що ви можете сказати за підсумками двох днів Ялтинської стратегії? Чи можна говорити про практичні результати?

Павло Шеремета: Практичних результатів немає, окрім випадків, коли можуть відразу відбуватися переговори. Важливим є розуміння українською владою та наших іноземних гостей ситуації, яка є в країні.

Василь Шандро: Чи можна говорити, що ця конференція більш іміджева?

Павло Шеремета: Думаю, що в Україні це центральна подія. Я не знаю кращої події, де стільки людей можуть зустрітися і переговорити, отримати реакцію від уряду, іноземного співтовариства.

Василь Шандро: З чим слід пов’язувати те, що у світі ціна на нафту зменшується, але на автозаправних станціях ціни не змінюються?

Павло Шеремета: Зараз ціни на нафту вже не знижуються. Ціни на нафту коливаються. Той бензин, який продається зараз на заправках купувався 1 – 1,5 місяці тому. Деякі мережі, враховуючи коливання цін, надають знижки на бензин.

Василь Шандро: Може статися соціальний вибух через фінансові негаразди в країні?

Павло Шеремета: Той настрій, який я відчуваю, не є критичний. Звичайно, коли українці отримають платіжки з новими цінами, тоді буде питання.

Мене хвилює те, що ми «зажимаємо» наші видатки, що є правильним, тому що давати населенню та підприємствам газ в 5 разів дешевше, ніж він коштував, раніше було економічно неправильно. Це призводило до масивних перевитрат тепла і газу, які ми крали в майбутніх поколінь.

Всі країни в регіоні та світі, особливо ті, які не мають енергоносіїв, проходили через цей період, але в той же час розкручували підприємницькі гайки. Це стосується як спрощення ведення бізнесу, так і  грошової політики, щоб можна було дешевше взяти кредити. В українській ситуації мене турбує те, що ми «зажимаємо» гайки видаток і не «розжимаємо» гайку доходів.

Василь Шандро: Ви не є прихильником або учасником тих дискусій, де поділяються лише дві точки зору — зрада чи перемога?

Павло Шеремета: По-перше, світ не є чорно-білий. По-друге, я вважаю, що доходи нашої сім’ї — це моя відповідальність, а не уряду. У нас війна. І ця війна не по нашій вині. Очікувати забагато я не можу.

Василь Шандро: Наскільки, на вашу думку, розширилися корупційні схеми, пов’язані з контрабандою в зоні АТО?

Павло Шеремета: Я читав про це. Я чув про це. Але коли я був у Славянську чи Краматорську, то я про це не чув. Я маю ту саму інформацію, що і наші слухачі. На Форумі я перетинався з представниками Міністерства оборони. Ми обговорювали багато тем, але чомусь цю тему ми не підіймали. Поодинокі випадки звичайно є.

Критично важливе дуже об’єктивне і дуже швидке розслідування. Якщо такі речі є і вони проходитимуть безкарно, то це може мати потужний іміджевий удар.

Андрій Куликов: Буквально за годину до закінчення YES до мене підійшов представник ділових кіл і сказав, що наступного вівторка Яценюка вже не буде. Чому ходять такі чутки?

Павло Шеремета: Я здивований. Давайте доживемо до вівторка.

Василь Шандро: Наскільки актуальними є ці речі? Є сенс у радикальній зміні влади?

Павло Шеремета: Ми демократична країна і такі рішення приймає ВР та коаліція. Ключовим показником в країні є зростання або падіння. Останні два дні точаться дискусії, чи у нас є реформи чи немає. Уряд говорить, що ми прекрасно прогресуємо, але є скепсис залу. Найкращим мірилом є показник економічного зростання або падіння. У нас поки що — падіння. Якщо уряд тривалий час не може забезпечити зростання, тоді треба коаліції думати, що робити з цього приводу.

Андрій Куликов: Я чув як Артур Лафер, один із батьків чилійського економічного дива, схвально відгукнувся про податкові ініціативи (єдина ставка податку у розмірі 20%), але сказав, що насправді треба було б 10%.

Павло Шеремета: Я хвилююся, що це недостатнє зниження. Я пропонував ті заощадження, які були зроблені від реструктуризації боргу залишити в бюджеті як подушку для того, щоб під час зниження податкових надходжень, вона втримала цю ситуацію. Як тільки ми бачимо зростання податкових надходжень, тоді це можна витрачати на соціальні програми.

Поділитися

Може бути цікаво

Україна може постачати компоненти до дронів по всьому світі — співзасновник DroneUA

Україна може постачати компоненти до дронів по всьому світі — співзасновник DroneUA

Укриття у школі облаштувати коштує від 4 мільйонів грн — співзасновниця savED

Укриття у школі облаштувати коштує від 4 мільйонів грн — співзасновниця savED

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

БАДи і їхній продаж будуть більше під контролем держави: що зміниться

У Сирії залишилось два стратегічних інтереси РФ — експерт-міжнародник

У Сирії залишилось два стратегічних інтереси РФ — експерт-міжнародник