На фестивалі «Молодість» стартувала програма ТелеМолодість

Про нововведення говоримо з виконавчою директоркою Незалежної асоціації телерадіомовників Катериною М’ясниковою.

Андрій Куликов: Мені казали, що саме ваша асоціація спричинила появу цієї рубрики.

Катерина М’ясникова: Насправді, ідея виникла у фестивалю. Відкриття телепрограм — тренд міжнародних фестивалів. Коли до нас звернулись з цією ідею, ми подумали, що настав час в межах цього фестивалю показати телекіно. ТелеМолодість — програма документального регіонального кіна. Ми стартували досить пізно, але отримали 8 учасників, 3 з них — фіналісти. Ми зробили це не тільки для того, аби знайти роботи, які можна було б показати гостям «Молодості» і в майбутньому — на каналах нашої мережі, а й для того, щоб стимулювати розвиток цього жанру.

Один з фіналістів — фільм «Так! Ми можемо» з Дніпра. Це 26-хвилинний фільм про те, як ветеранів АТО запросили стрибнути з парашутом. З одного боку, вони переживають цей неймовірний досвід. З іншого боку, розповідають про свій досвід в АТО.

Фільм про скульптора і художника з Тернопільщини Казимира Сікорського є більш традиційним. Ну буду приховувати, що дізналася про цю важливу для Тернопільщини постать тільки завдяки фільму. Важливо, коли розповідають про локальний героїв. З одного боку, це вікіпедійна картина, з іншого боку, це дуже цікаві спогади.

Третій фільм — про вогнеборців з Рівненщини, присвячений 150-річчю рівненських вогнеборців.

Наталка Соколенко: В чому відмінність звичайних кінострічок від телевізійних?

Катерина М’ясникова: Це, як правило, коротші історії, які відповідають сьогоднішнім викликам.

Андрій Куликов: Телевізійні кіна, на відміну від призначених для кінотеатру, не розраховані на комерційний успіх?

Катерина М’ясникова: Звичайно, вони не розраховані на аудиторію, яка прийде і купить квиток. З іншого боку, вони мають бути досить цікавими і якісними, щоб підтримувати інтерес глядача до каналу. Кожен регіональний канал створює ці документальні кіна дуже по-своєму.

Наталка Соколенко: З тих фільмів, які не увійшли до фіналу, були фільми про реформи, які відбуваються у державі?

Катерина М’ясникова: На жаль, немає таких робіт. За моїм спостереженням, навіть ті, хто хотів би братися за такі історії, зіштовхуються з тим, що лише 1-2 експерта в їхньому місті готові розповідати про реформи людською мовою. Нам бракує розуміння того, що станеться з моєю лікарнею, їхньою школою, нашою вулицею.

Андрій Куликов: Ці фільми з приватних каналів чи комунальних?

Катерина М’ясникова: Всі фільми, які ми отримали, були з комерційних каналів.

Андрій Куликов: А що ви самі дивитесь на телебаченні?

Катерина М’ясникова: Я, насправді, не часто дивлюсь телебачення. Асоціація зараз працює над проектом «Полілог», в рамках якого команда переселенців-медійників створює веб-сайт і ток-шоу про проблеми переселенців. Останнє, що я подивилась, — перший випуск цієї програми на П’ятому каналі.

Андрій Куликов: Чому ваш вибір впав саме на П’ятий канал?

Катерина М’ясникова: Ми проводили переговори з іншими каналами, але тільки П’ятий канал був готовий запропонувати нам хороший час для трансляції.

Андрій Куликов: Незалежна асоціація телерадіомовників створює нове ток-шоу. Також за вашої вирішальної участі була розпочата програма ТелеМолодість. Третя велика справа, якою опікується Асоціація телерадіомовників?

Катерина М’ясникова: Один з важливих проектів — фестиваль для молоді «Кіномедіа», де ми створюємо середовище для рефлексії і роздумів на тему ролі медіа в суспільстві. Також в рамках фестивалю ми проводимо різноманітні відкриті лекції. Тема цього року — безпека життєдіяльності в соцмережах.

Крім того, ми зробили цікаву школу анімаційного кіна. Створені там мультфільми ми запишемо на диски і роздамо в школи для використання на уроках з медіаграмотності.