На які поступки готова Україна задля чергового траншу від МВФ?

Євген Павлюковський: Яка ймовірність того, що для отримання наступного траншу Україні висунуть більш жорсткі вимоги?

Тарас Ткачук: Будь-який транш передбачає чіткі умови, які має виконати Україна. По-перше, це цільове спрямування коштів, по-друге, є «маяки», за якими МВФ визначає, наскільки Україна дотримується своїх зобов’язань. Кожен наступний транш залежить від того, наскільки ці зміни були виконані.

У наступному транші є чітко прописані вимоги, які зараз узгоджуються. Найбільше питань із збільшенням пенсійного віку.

Андрій Куликов: На що ж готовий піти наш уряд?

Тарас Ткачук: Там закладені необхідні речі, але вони можуть бути непопулярними в деяких аспектах серед кінцевого споживача. Найбільш непопулярна річ ― скасування річної розстрочки на виплату комунальних послуг, бо це створює значні касові розриви. За час розриву може змінитися курс, і якщо компанія імпортує газ, їй дуже невигідно отримувати кошти пізніше.

Приватні компанії просто не будуть виходити на ринок споживачів тепла як населення, а буде працювати тільки із комерційними споживачами (заводами тощо), які розраховуються вчасно.

Євген Павлюковський: Диверсифікація ринку також є однією з вимог МВФ, але більш глобальних. Очевидно, це матиме позитивні наслідки для споживача у середньостроковій перспективі.

Тарас Ткачук: Фактично, будь-яка конкуренція на ринку вигідна для споживача. Він має можливість обирати постачальника енергоресурсу. Зараз створюється МГУ («Магістральні газопроводи України» ― ред.), і по цій газотранспортній системі будь-яка компанія проганяє свій ресурс до кінцевого споживача.

Тобто кінцевий споживач може обрати компанію за найвигіднішою ціною, або компанію, яка надає ширший спектр послуг.

Євген Павлюковський: Але постачальника зможе обирати не окрема людина, а всі мешканці ОСББ чи цілого мікрорайону?

Тарас Ткачук: Не факт. Зараз кожен власник квартири заключає договір з «Київенерго» персонально. Якщо буде можливість укладати персональні договори із газо- та енергопостачальними компаніями, це буде набагато краще.

Андрій Куликов: У Великій Британії вже давно є така послуга, але в них існує система передоплати.

Перший варіант ― це в домашній лічильник опускаєш монетку, і поки оплачено, ти споживаєш. Це навчає ощадливо ставитися до витрачання.

Другий варіант ― ти платиш авансом певну суму, і це виходить дешевше, бо компанія бере гроші наперед.

Тарас Ткачук: «Нафтогаз» до весни цього року має спецобов’язки, і якщо лібералізація ринку відбудеться, і ці спецобов’язки для «Нафтогазу» не будуть продовжені, і будуть виконані умови з монетизації субсидій, це дасть приватним компаніям без особливих страхів заходити на ринок і стане першим значним кроком до створення конкуренції на ринку.

Євген Павлюковський: У рамках кредитних зобов’язань Україна може скоротити норми споживання електрики й газу?

Тарас Ткачук: Це вже було зроблено на папері ― була постанова Кабміну про скорочення норм споживання. Тобто Кабмін робить такі превентивні заходи, щоб встигнути виконати те, що буде прописано для отримання траншу.

Це плюс як для ринку ― це сприятиме ощадливішому ставленню до ресурсів з боку споживачів і більше наповнить бюджет, тому що не буде розтягнутих норм, коли людина зможе спокійно використовувати ресурси і не задумуватись, наскільки це погано для наповнення сховищ газу чи генерації електроенергії із запасів вугілля на ТЕС.

Євген Павлюковський: У рамках скорочення норм споживання планують вводити коригуючі коефіцієнти. Як це працюватиме?

Тарас Ткачук: Це буде згладжувати пікові зони в опаленні. Скасування розстрочки, зменшення норм споживання, коригуючі коефіцієнти ― все це мало б робитися раніше, але тоді це не зняло б пікове навантаження виплат для держави ― у нас і так є невиплати по теплу, тому що населення не звикло до нових тарифів.

Зараз ми потихеньку підходимо до того розрахунку, який мав би бути зразу, але це розтягнули, щоб дати людям змогу звикнути до сьогоденних реалій і дати зрозуміти, що ресурс вже ніколи не буде дешевим чи безкоштовним.

Андрій Куликов: Хто в Україні за співпрацю, а хто ― проти?

Тарас Ткачук: В Україні досить неефективні темпи запровадження реформ, низька ефективність парламенту у впровадженні реформаторських законів, не дуже ефективне впровадження цього урядом ― там є бюрократичні ланцюги, які мають пройти рішення до реалізації.

З іншого боку, є нестача внутрішніх коштів, що не дає без коштів МВФ запроваджувати необхідні реформи. І ці позики є якимось гарантом валютної стабільності, необхідної для розвитку економіки.

Євген Павлюковський: Чи спонукатиме транш щось робити із проектом закону про ринок електроенергії?

Тарас Ткачук: Велика частина угоди стосується саме цього, щоб запровадити цей закон. З одного боку, йде блокада постачання антрациту в Україну, з іншого ― є заяви міністерства про те, що в нас є дефіцит електроенергії на ТЕС.

Цей закон узгодить взаємовідносини на ринку електроенергії. Крім того, ми брали на себе зобов’язання в рамках асоціації запровадити коефіцієнт генерації відновлювальної енергетики, яка теж може знімати пікові навантаження, як це робить теплова генерація.

Євген Павлюковський: Що буде з тарифами на газ і електроенергію для домогосподарств і для бізнесу, якщо транш буде отримано?

Тарас Ткачук: Тарифи мають опосередкований стосунок до траншу. Їх мають розраховувати суто з точки зору економічної доцільності. Ця просто формула розрахунку тарифу, яка має бути зрозумілою будь-якому споживачеві ― це важливий складник нормальних ринкових відносин, у яких не має бути ніякої політичних складових.