Нацбюро фінансової безпеки в баченні президента - дуже силовий правоохоронний орган, - адвокатка

«Хоч нову службу назвали Національне бюро фінансової безпеки, фактично воно є напівклоном СБУ і податкової міліції», – говорить Злата Симоненко, адвокатка, експертка РПР.

Лариса Денисенко: Що наразі буде відбуватися з податковою міліцією – з органом, якого начебто вже не існує, але він цілком може відродитися?

Злата Симоненко: Вся історія починається з 2017 року, коли приймали бюджет і пакет документів, один із депутатів вирішив, що можна протягнути правку про виключення податкової міліції, оскільки ніхто не помітив в купі законопроектів і поправок цю правку.

У березні 2017 року міністр фінансів заявляє, що законопроект вже готовий; назвали цю службу Служба фінансових розслідувань. Нібито все було добре, але прем’єр-міністр Гройсман не підписував цей законопроект. Законопроект схвалили в Кабміні, але він його не підписує. Але якщо не підписано прем’єр-міністром, сам міністр фінансів не може звернутись із цим законопроектом.

Це питання якось вирішувалось, тягнулося. Мабуть, у вересні естафету перебирає на себе президент і каже: я створю команду, яка пропише новий законопроект про нову службу.

Чому взагалі постає це питання? У нас є меморандум із МВФ 2017 року, де прописано, що ми протягом 2017 року зобов’язуємось реформувати податкову міліцію в податкову поліцію.

Одна з основних вимог – новостворений орган має бути цивільним, а не правоохоронним. Друга – керівництво через Мінфін за допомогою Кабміну.
Команду президента очолила народна депутатка Ніна Южаніна і вона сказала, що буде створена нова служба. Нещодавно вона презентувала законопроект, нову службу назвали Національне бюро фінансової безпеки, хоча фактично воно є напівклоном СБУ і податкової міліції.

Національне бюро фінансової безпеки, як бачить президент, має підпорядковуватись президенту. Директора призначає та звільняє президент – хоча за Конституцією він не має права призначати або звільняти когось. Комісія, яка начебто формується для відбору директора, теж формується в особливий спосіб.

Сергій Стуканов: Той варіант, який пропонує Кабмін ще з березня, є адекватним, коли це підпорядковується Мінфіну?

Злата Симоненко: Це відповідає європейському досвіду про те, що все, що пов’язане з фінансами, з економічними злочинами, має контролюватися тим органом, який забезпечує фінансову безпеку. В Україні це Мінфін. Також цього вимагає і МВФ.

Однак президент бачить його як дуже силовий правоохоронний орган. Якщо подивитися повноваження бюро, вони надто широкі для такої структури. Вони більші, ніж у СБУ і навіть НАБУ. Мене дуже дивує прямий доступ до реєстру виборців. Навіщо розслідувати економічні злочини та мати прямий доступ? Чи, наприклад, повна база ДНК та біологічних зразків.

У нашій державі це буде президентський правоохоронний орган, який ще й має дуже широкі повноваження. Зокрема прослуховування телефонів, прямий доступ без рішення суду до банківської інформації, повний доступ до кредитних історій.

Сергій Стуканов: Як домогтися того, щоб у законопроект, який має бути ухвалений, було включено те, щоб економічні департаменти в СБУ, в інших службах були закриті, економічні злочини розслідувала одна структура?

Злата Симоненко: Це, мабуть, ключове питання всіх цих законопроектів. Міністра фінансів не чує парламент, сьогодні не хотіли голосувати за жоден його законопроект, його не почують там. Президенту вступати в конфлікт із іншими правоохоронними органами непотрібно, вони навіть не піднімають це питання.

Вимагати може міжнародна спільнота та суспільство, бізнес.

Сергій Стуканов: Як ви прогнозуєте,  законопроект Южаніної має можливість пройти?

Злата Симоненко: Він може пройти за умови компромісів. Мені здається, політична воля на створення цього органу буде, бо він несе пряму можливість забрання деяких справ від НАБУ, бо вони створили хитру модель і фактично дублюють ті самі статті, які розслідує НАБУ.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.