facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Нападникам на Марш рівності дали 2 роки умовно

Під час сутичок при проведенні «Маршу рівності» було затримано близько 30 осіб. З них до суду дійшли лише четверо. Їм всім інкримінували хуліганство, — Руслана Панухник

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Говоримо про судовий процес, який нещодавно відбувся в Оболонському районному суді, де винесли рішення у справі про напад на «Марш рівності», котрий стався на Оболонській набережній у червні 2015 року. Ситуацію коментує гостя студії учасниця оргкомітету «КиївПрайд» Руслана Панухник.

Ірина Славінська: Що вирішив Оболонський суд стосовно чотирьох осіб, яких звинувачують у нападі на активістів «Маршу рівності»?

Руслана Панухник: У п’ятницю дійсно відбувся суд, вироком стало призначення всім чотирьом нападникам 2 років умовно. Приводом для цього послугував той факт, що всі нападники покаялися у вчиненому і погодилися на співпрацю зі слідством.

Андрій Сайчук: А скільки їм мали дати?

Руслана Панухник: Могли дати від 2 до 5 років за ґратами. Під час сутичок при проведенні «Маршу рівності» було затримано близько 30 осіб. З них до суду дійшли лише четверо. Їм всім інкримінували 296 статтю — це хуліганство.

Але хочу зазначити позитивні кроки в розвитку нашої держави, зокрема Національної поліції. Вони нещодавно опублікували статистику злочинів, які були вчинені на ґрунті ненависті. Там навіть є випадок, який кваліфікують як прояв гомофобії. Багато років держава мовчала про такі злочини і не вважала за потрібне про них говорити.

Ірина Славінська: Ви задоволені таким рішенням суду?

Руслана Панухник: Ми вимагала справедливого суду. Засідання багато разів переносилося. Вироком ми не задоволені, але я рада, що це принаймні відбулося. Ніхто не буде оскаржувати вирок. У нас не було там наших адвокатів і нам навіть було важко отримати інформацію про сам суд. Ми жодним чином не були там переставлені.

Андрій Сайчук: А чи має розвиток в юридичній площині ситуація з зірваним у Львові Фестивалем рівності?

Руслана Панухник: Я не знаю, що саме там зараз відбувається, але я сподіваюся, що організатори хоча б подали позов на владу, яка спровокувала всі ці порушення.

Андрій Сайчук: Після рішення суду чи почуваються активісти ЛГБТ спільноти більш захищеними?

Руслана Панухник: Ні. Ці вироки ще раз показали, що можна піти і побити будь-кого і, якщо піймають, то буде максимум умовний строк. Але наступний Прайд планується і незабаром будуть оголошені дати усіх заходів. Все вирішується з поліцією та владою.

Андрій Сайчук: Є відчуття підтримки з боку влади та міського голови?

Руслана Панухник: Минулого року КМДА нас не підтримувала взагалі. Цього року ми ще не спілкувалися з Кличком. Щодо поліції, то ми сподівалися, що нова структура буде більш лояльною, але там залишилися всі старі люди. З ними і доводиться спілкуватися. Ми вже навчені цим роком, готуємося заздалегідь. Якщо щось трапиться, то ми вже будемо готові.

Андрій Сайчук: Для чого потрібні марші рівності, що ви демонструєте?

Руслана Панухник: Вони потрібні для того, щоб продемонструвати видимість цієї спільноти в суспільстві, показати, що є такі люди, що вони поруч із нами і їхні права порушуються. Темою цього прайду буде право на безпеку.

Поділитися

Може бути цікаво

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка