Нардеп Різаненко пропонує новий компроміс щодо земельної реформи

Любомир Ференс: Законопроект №5535 зареєстрували у Верховній Раді 13 грудня. Цей проект є першим кроком до зняття мораторію на продаж землі? Я правильно розумію?

Павло Різаненко: Більшість розмов зараз зводяться до подовження мораторію на продаж. Більшість земель сільськогосподарського призначення знаходяться у приватній власності з 1990-х – початку 2000-х років. Але це обмежене право власності, тому що продавати ці землі не можна. Тобто люди вже 15 років не можуть розпоряджатися своїм майном, що призводить до неефективність сільськогосподарської сфери.

Наталка Соколенко: Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко розкритикувала цей законопроект через те, що ВР вже проголосувала за мораторій на продаж землі до 1 січня 2018 року, а у вашому законопроекті перший етап введення ринку землі розпочинається 1 липня 2017 року.

Павло Різаненко: Все просто. Цей законопроект має вступити в силу 1 липня 2017 року, але діятиме поетапно. З 1 липня 2018 року землю можна буде купувати тільки фізичним особам, а землі державної і комунальної власності будуть продаватися через електронні торги. Тобто лише через 1,5 роки можна буде реально продавати і купувати. Також діятиме обмеження не більше 500 га на особу. І лише з 1 січня 2020 року наступає вільний продаж землі юридичними особами і іноземними громадянами.

Наталка Соколенко: Під час попередніх спроб запровадження ринку земля озвучувалися застереження з приводу того, що у нас корумпована судова система і селяни не зможуть захистити своє право на власність. Чи захищає їхнє право ваш законопроект?

Павло Різаненко: Я би не став говорити, що корупційні ризики в судовій та правоохоронній системі під час здійснення права власності на землю більші, ніж на якесь інше майно. Паралельно тривають реформи судової гілки влади і правоохоронної системи.

Але я хотів би підкреслити, що в своєму мажоритарному окрузі за ці роки не отримав жодного звернення від власників землі з проханням подовжити мораторій. Думку про продовження мораторію висловлюють ті, хто далекий від сільського господарства. І це не експертна думка, а скоріше емоційна.

Любомир Ференс: Народні депутати мають різні точки зору щодо мораторію. Чи свідомі ви тої думки, що законопроект може не набрати достатньої кількості голосів. Ви його подаєте як тест чи все ж таки сподіваєтеся, що його приймуть?

Павло Різаненко: Земельна реформа – це виклики, через яке проходили різні суспільства на різних етапах свого існування. Від вирішення цього питання залежить майбутнє агросектора. Ми входимо в трійки, чи то п’ятірки найбільших експортерів агро продукції. В США вважають, що за певних умов Україна в надкороткі терміни, 3-5 років, може вдвічі збільшити своє виробництво. Але обмежене право власності на землю стримує вивільнення нашого економічного потенціалу.

Я вважаю, що питання землі однозначне. Землю однозначно потрібно дозволити продавати. Цей проект поданий для того, щоб протягом півроку ми його прийняли. Але навіть якщо його не приймуть, але буде широка суспільна і експертна дискусія і люди зрозуміють, чому це важливо, то це теж добре.

Наталка Соколенко: А чому саме продаж землі? В Туреччині, наприклад, продають право на довгострокову оренду на 25 або 49 років.

Павло Різаненко: Такий ринок існує. Але він не ефективний, не зрозумілий інвестору і потребує адміністративного ресурсу. Тобто це неповноцінні схеми, які використовуються, щоби обійти заборону на продаж.

За 15 років мораторію померли 300 000 власників земельних паїв. Ці люди померли, не дочекавшись зняття мораторію на продаж.