Навіщо Путін надає своїм полкам назви українських міст?

Президент Росії надав кільком російським полкам почесні найменування з використанням назв українських міст – Львова, Житомира, Ніжина, Верхньодніпровська. Що означають такі дії?

Ведучі

Сергій Стуканов,

Дмитро Тузов

Гостi

Василь Павлов

Навіщо Путін надає своїм полкам назви українських міст?
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-04_pavlov.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-04_pavlov.mp3
Навіщо Путін надає своїм полкам назви українських міст?
0:00
/
0:00

Василь Павлов Громадське радіо

Пояснює історик Василь Павлов.

Василь Павлов: Якщо ми будемо говорити про систему присвоєння почесних найменувань в Росії, то ми можемо сказати, що її як такої не існує. Даний пакет указів є поверненням частинам російської армії почесних найменувань Червоної та Радянської армії, які вони отримали за бойові дії в ході Великої Вітчизняної Війни, як кажуть в Росії. Серед цих назв дійсно є назви українських територій, але є і найменування міст Білорусії та Німеччини. Поєднання всіх цих елементів дає підстави стверджувати, що таким чином Росія ідеологічно маркує територію та заявляє ідеологічні претензії. Вони все зводять до елементу «можем повторить».

Ми бачимо, що серед найменувань є Львівська, Берлінська, тобто такі міста, які для Росії мають певне сакральне значення. Тому що Львів був такою самою метою російських військ у Першій світовій війні, якою Берлін був у роки Другої світової.

Таким чином Росія ідеологічно маркує територію та заявляє ідеологічні претензії. Вони все зводять до елементу «можем повторить»

Сергій Стуканов: Тобто ви вважаєте, що військовій експансії передує ідеологічний ґрунт?

Василь Павлов: Звісно, але в даній ситуації це все відбувається вже в ході відкритого конфлікту. На мою думку, це перейменування більше було розраховано на внутрішній ринок, не думаю, що росіяни планували таку хвилю реакції з боку українського суспільства. Для нас така реакція стала можливою, тому що і в нас йде процес присвоєння почесних найменувань, і те, що такі найменування отримали підрозділи, які несуть в собі абсолютно агресивний характер. Це, насамперед, танкові підрозділи, які базуються на кордні з Україною. Це впадає в загальний концепт, коли деякі в 2014-му році казали, що «мы дойдем до Киева за две недели». І це ті танкові підрозділи, яким, можливо, в разі загострення конфлікту буде поставлена задача прориву і руху по території України.

Це ті танкові підрозділи, яким, можливо, в разі загострення конфлікту буде поставлена задача прориву і руху по території України

Сергій Стуканов: На ваш погляд, йдеться про можливість військової агресії найближчим часом, чи це підготовка ґрунту для віддаленого майбутнього?

Василь Павлов: Я думаю, що скоріш за все, для віддаленого конфлікту, тому що слід зазначити, що в російській армії ідеологічна робота є системною. Вона проводиться постійно, проводиться за певними напрямками, і для того, щоб кожне почесне найменування заграло свою роль, воно потребує певного часу для того, щоб і сам підрозділ до нього звик, і щоб це найменування закріпилося в публічному та інформаційному просторі.

Тут ще слід зазначити, що Росія своєрідно повторює принципи іншої імперії – Римської: назви своїх підрозділів територіями, на які вони претендують, або де вони вели агресивні дії. Наприклад, в Римській армії був легіон «Германія», легіон «Британія», легіон «Дакія». Вони називалися за тими  територіями, які Римська армія окупувала, або на які Римська імперія претендувала.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.