Громадське радіо
Анастасія Багаліка: Про що ваша нова книжка?
Артем Полежака: Книжка знову ж таки про жизнь. Перша моя збірка називалася «Стіхи о жизні» і мала білу обкладинку. Другу логічно було б зробити в чорній обкладинці і назвати «Стіхи о смерті». Але ми намагалися забрати з нової книжки весь мрачняк. Весь не вдалося, але принаймні назвали її більш оптимістично – «Навісні пісні».
Анастастасія Багаліка: Що означає ця назва?
Артем Полежака: Щоб Полежака асоціювався з весною. Робоча назва була «Навісні пісні на весні». Але вирішили не ламати язика.
Анастастасія Багаліка: Що відрізняє цю збірку від попередньої?
Артем Полежака: Вирізняють її нові вірші, ще більш геніальні, ніж попередні. Книжка 18+, майте на увазі. Тут є ще трохи моїх оповідань. Ми ростемо, розвиваємося. Вірші ж веселі, сумні, трагікомічні.
Ось тобі раз – Донбас.
Ось тобі на – Війна.
Ось тобі штик- Ніж.
Ось окупант – Ріж.
Ось тобі брат – Кат.
Ось контрабас – Відкат.
Вдома сусіди – Хами,
Видали б з потрохами.
Де в головах – Ад,
Там випада град.
Бах – І даху нема.
Добре, що не зима.
Що у вас там? Тіло.
Вчора знов прилетіло.
Ось тобі степ
Бай степ.
Суки, порвали ЛЕП.
Бачиш, яка красота?
Тра-та-та-та-та-та!..
Анастасія Багаліка: Як реагують на ваші вірші ті, хто їх чують вперше?
Артем Полежака: Людина, яка вперше побачила Полежаку, проходить декілька стадій сприйняття Полежаки. Зачарування, любов, обожнювання і поклоніння.
Тур-презентація зібрки триватиме три місяці. Спочатку ми проїдемо усі, які є в Україні, книгарні «Є». Потім поїдемо по інших містах. Обов’язково поїдемо на Луганщину, Донеччину.
Починаємо 16 березня з презентації в Івано-Франківську.
Повну версію розмови слухайте у доданому звукову файлі.