Назва закону про національну безпеку не зовсім відповідає його сутності, - Олександра Ляшенко

Верховна Рада підтримала в другому читанні президентський законопроект №8068 «Про національну безпеку України».

На думку Олександри Ляшенко, закон комплексно й системно не висвітлює національну безпеку та стосується її пріоритетних сфер.
 

Андрій Куликов: Ви мене вразили, коли сказали, що в законі про національну безпеку (про який і я більше думав у контексті Збройних сил, діяльності служб безпеки, оборонної промисловості), є важливі соціальні та економічні аспекти. Чому закон про нацбезпеку – це більше, ніж просто про оборону?

Олександра Ляшенко: Я дуже рада, тому що в остаточній версії закону, яку прийнято, збереглися хоч крихти економічних і соціальних питань. Три роки, які пішли на те, щоб закон все ж було опрацьовано та ухвалено, великою мірою знищили певну кількість питань, які могли б бути більш глибоко та масштабно присвячені економічним і соціальним питанням.

На сьогодні все, що стосується економічних аспектів, лише 15 разів згадується в законі.

Я би хотіла говорити не стільки про те, що є економічними  передумовами та наслідками, а взагалі, я б сказала, економіку цього закону: до яких системних зрушень в економіці він може призвести. Скоріше, можливо, до певних диспропорцій. Можна дивитися на позитивні та негативні економічні наслідки, а от щодо соціальних аспектів хочу сказати, що вони начебто залишаються за лаштунками. В чистому вигляді про них практично нічого не говориться в самому законі, хоча це також дивно.

Проблема полягає в тому, що назва цього закону про національну безпеку, можливо, не зовсім відповідає його сутності. Можливо, для переважної більшості мирних і великих держав національна безпека зводиться до того, щоб захищати свої інтереси;  вони говорять про силові й фізичні способи захисту.

В більше, мабуть, науковому українському середовищі, а не стільки в політикумі, склалося декілька шкіл, які говорять про те, що національна безпека – це не тільки зброя, не тільки інформаційні аспекти, нові, але вже дуже популярні, кіберзагрози. Це дуже потужна економічна складова, соціальна, гуманітарна й так далі.

Лариса Денисенко: Навіть Конституція України національну безпеку розглядає з усіх цих аспектів. Дуже дивно, чому це завжди вважається преамбульним, і все одно ті, хто готує такі документи, концентруються більше на безпековій військовій складовій. Чому це так?

Олександра Ляшенко: Будь-які закони, поняття, стани і розуміння еволюціонують. Я би розділила мілітарну та немілітарну складові та обставини, в яких ухвалювався цей закон. Я більш ніж переконана: якби  закон ухвалювався в абсолютно мирному середовищі, очевидно, всі компоненти, пов’язані з загрозами економічній безпеці, соціальній і гуманітарній безпеці були б враховані.

Потягом трьох років наш Інститут неодноразово подавав чисельні пропозиції стосовно того, що всі ці положення мають бути. На сьогодні маємо спеціальну формулу закону, яка певною мірою пристосована до положення, пов’язаного з перебігом війни. Водночас, якщо говорити про більш-менш спокійні держави, які давно не воюють або взагалі ніколи не воювали, вони приблизно так і розглядають національну безпеку. Є експерти, які говорять, що наш закон – проамериканського типу.

Найголовніше, що заявлено в законі: чітко артикульовано, що євроінтеграційний курс нікуди не дівається, все-таки всі положення, які в ньому прописані, мають бути скеровані на вступ до НАТО. Насправді достатньо було б закріпити ці положення в Стратегії національної безпеки, де вони закріплені. Закон мав би виконувати іншу функцію, мав би бути більш тактичною ціллю.

Як на мене, закон у комплексному системному розумінні все-таки національну безпеку не висвітлює – він стосується пріоритетних сфер національної безпеки.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.