(Не)ратифікація Римського статуту: чого боїться українська влада?

Іноземні парламентарі закликають Україну невідкладно та повністю ратифікувати Римський статут. Про це, зокрема, йшлося на прес-конференції  «Забути про Гаагу: Україна знову відкладає ратифікацію Римського статуту».

Що заважає українським парламентарям ратифікувати цей статут і яку користь він принесе українським громадянам розповідають Ірина Думич, правозахисниця, представниця Правозахисного порядку денного, експертка Центру Громадянських Свобод, і Давід Донат-Катен, доктор юридичних наук, Генеральний Секретар міжнародної організації «Парламентарії за глобальні дії». Перекладач  — Роман Чернишов.

Василь Шандро: Що сьогодні відбувалося і чи можна говорити про успішні результати?

Ірина Думич: Сьогодні в стінах Верховної Ради відбувся міжпарламентський семінар з обміну досвідом між представниками парламенту Швеції, Австрії, Великобританії та інших європейських країн, а також представниками українського парламенту. Темою семінару було приєднання України до Міжнародного кримінального суду та захист цивільного населення.

Семінар відбувся дуже на часі, адже напередодні Дня прав людини ми дізналися про рішення комітету з питань правової політики відхилити законопроект №1788, який повинен був створити законодавчі умови для того, щоб Україна могла приєднатися до Міжнародного кримінального суду — Суду в Гаазі. Комітет посилається на те, що є конституційний законопроект в частині правосуддя, в якому вже включено питання Римського статуту.

Однак тут нас дуже насторожила норма у перехідних положеннях, за якою положення, яке дозволить ратифікувати Римський статут, набере чинності через три роки після набрання чинності Конституції України. Це означає, що Україна демонструє відступ від своїх зобов’язань згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС (пункт 8).

Це не є питанням для дискусії, це питання виконання умов угоди. Жоден депутат не зміг пояснити доцільність такої норми. Ми не розуміємо, чому влада постійно від цього ухиляється. Тоді виникає питання: що приховує та чого боїться Україна?

Василь Шандро: Давіде, чому українські депутати відтерміновують ратифікацію Римського статуту? Чого бояться українські чиновники?

Давід Донат-Катен: На скільки я зрозумів із зустрічей з народними депутатами, вони також не розуміють, звідки взялася норма про перехідний період тривалістю у три роки, яку пропонує Президент. Народні депутати, які підтримують наш проект, поки що в меншості, але ситуація дуже динамічна  і може змінитися.

Вони бачать два варіанти вирішення цього питання. З одного боку, вони пропонують підтримати редакцію статті 124 Конституції, яку пропонує законопроект Петра Порошенка. Але також вони намагатимуться видалити пункт перехідних положень про перехідний період, оскільки це буде негативним сигналом не тільки для світової спільноти, але й для жертв подій. Насправді, це затягнеться навіть на  4 роки. Ми сподіваємося, що положення все-таки буде переглянуто.

Варто зазначити, що Україна вже визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо подій (зокрема, на Донбасі),  надавши йому повноваження здійснювати судові провадження в розслідуваннях справ.

Тетяна Трощинська: Що міжнародне право каже з приводу війни та збройного конфлікту? Чи не виглядає так, що збройний конфлікт — це щось менше, ніж війна?

Давід Донат-Катен: За міжнародним правом це абсолютно тотожні поняття.  Єдина відмінність: у випадку війни застосовується гуманітарне право, у мирний час — застосовується законодавство про права людини.

Тетяна Трощинська: Що дає ратифікація Римського статуту цивільним жертвам збройного конфлікту?

Ірина Думич: На мою думку, у першу чергу — це є протидія. Якщо порушник Закону знає, що він не понесе за скоєне покарання, він і надалі порушуватиме. Ратифікація є запобіжником найтяжчих злочинів.  По-друге, це дасть громадянам відчуття, що правосуддя є. 

Давід Донат-Катен: Мені здається важливим наголосити на тому, що самостійно Міжнародний кримінальний суд не зможе вирішити сам конфлікт. Зброєю його також не вирішити. Єдиною опцією є застосування міжнародного права.