Норма про трудову недискримінацію ЛГБТ захищає і гетеросексуалів — Глоба

Анастасія Багаліка: Поговоримо про пакет норм, які передбачають недискримінацію за статевою ознакою і сексуальною орієнтацією в трудовому законодавстві і які не були прийняті. Про що йшлося в цих нормах і який шанс, що вони таки будуть прийняті?

Богдан Глоба: Тут є декілька аспектів. Я б ще додав, що ці норми — мінімальна технічна вимога Європейського Союзу і вона закладена в двох документах: планах дій з візової реалізації та в угоді про Асоціацію з Європейським Союзом. Вони є основним критерієм підписання безвізового режиму Європейського Союзу. Потрібно розуміти, що через недотримання цих норм Україна не отримає безвізового режиму.

Якщо повернутися до природи цього питання, у 2010 році, коли Україна підписувала даний план, ставилося питання всеосяжної недискримінації у всіх сферах. Згодом Україна почала випрошувати зменшення цієї всеохопності і їй дозволили спуститися до мінімального технічного рівня — заборона дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності тільки у трудовій сфері. Цей стандарт є обов’язковим для усіх членів ЄС.

У 2012 році ми прийняли базовий антидискримінаційний Закон, але у 2014 році Міністерство юстиції відмовилося включати заборону дискримінації за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю у цей базовий Закон.

Андрій Куликов: А чому Міністерство відмовлялося це робити?

Богдан Глоба: Аргументували тим, що не знайдуть голосів для голосування Закону в цілому, тому прибрали дискусійні питання з нього.
Винятком є Польща. Молдова, зокрема, також отримала безвізовий режим, прийнявши базовий антидискримінаційний Закон. Там була схожа ситуація з Україною: не змогли з першого разу прийняти цю правку, прийняли базовий Закон і вже потім у 2012 голосували цю правку як окрему до базового антидискримінаційного Закону, хоча також не без скандалів. Так само зробила і Румунія.

Цікавий польський досвід: у них не було дискусій по трудовому законодавству, як це було у нас, і по мажоритарці у них спокійно пройшов відкритий трансгендер, декілька депутатів-геїв.

Андрій Куликов: Які ймовірність, що це положення все ж буде запроваджено?

Богдан Глоба: Ми всі бачили це голосування. Я поки не бачу цих настроїв на голосування. І це для мене незрозуміла ситуація. Я не був шокований результатами голосування, але був шокований аргументами.

Я чув відверту брехню і маніпуляції. Деякі депутати заявляли, що запровадивши цю норму, в Україні буде запроваджено одностатеві шлюби, що є абсолютною маячнею. Чомусь завжди акцентують, що ця правка стосується ЛГБТ- спільноти. Але я завжди кажу, що заборона дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації — абсолютно паритетна норма. Вона не стосується захисту ЛГБТ, а захисту від дискримінації. Ця норма захищає і гетеросексуалів. До речі, говорячи про цю норму, говорять перш за все про Європу. Насправді ж, її прийнято у 114 країнах світу.

Андрій Куликов: Проблема з недискримінацією ще десь намічається чи все вже вирішено і з дискримінацією за іншими ознаками покінчено?

Богдан Глоба: Насправді, ця проблема комплексна. ЛГБТ — не одна група, яка страждає. Проблема тут лежить кількох аспектах. Зокрема, у відсутності освіти. Держава не говорить про толерантність до різноманітності як такої.

Анастасія Багаліка: Богдане, чи можливо громадським тиском змусити депутатів усе ж проголосувати за цю поправку?

Богдан Глоба: Мусимо, тому що у нас немає вибору.