Новий Виборчий кодекс: хто і чому його не підтримує?

Гостя ефіру — аналітикиня організації Центр UA Марія Левонова.

Сергій Стуканов: Активісти вимагали негайного ухвалення Виборчого кодексу. У першому читанні цей законопроект було ухвалено в листопаді 2017 року. До другого читання депутати досі не дійшли.

Євген Павлюковський: Якщо подивитися в новинах, то разом з громадськістю під Верховною Радою були представлені ультраправі сили. Чому інші політичні сили не долучилися до акції?

Марія Левонова: Було 12 різних політичних сил. Я б не сказала, що всі вони ультраправі. Окрім 12 політичних сил, були ще рухи. Це «Чесно», «Визволення» і «Автомайдан». З парламентських політичних сил було досить явно представлене об’єднання «Самопоміч». «Батьківщина» півроку тому брала участь у подібній акції, але тут не була. Чому інші не приходять? Можливо, для БПП це не такий вигідний закон? Можливо, для Радикальної партії Ляшка ця історія також не дуже підходить.

Опозиційний блок дав багато голосів за проект Виборчого кодексу в першому читанні, ми сподіваємося, що вони підтримають його і в другому читанні.

Сергій Стуканов: Сьогодні діє змішана виборча система. Половина депутатів обирається за пропорційною системою і закритими списками, половина — в мажоритарних округах. Пропонується суто пропорційна система з відкритими списками. Яка буде особливість цієї системи?

Марія Левонова: Партії формуватимуть парламент і боротимуться за пропорційне представництво інтересів виборців, яких вони представляють як політичні партії. Країна буде поділена на 27 виборчих округів. Це 24 області, місто Київ і Кривий Ріг з агломерацією через велику кількість населення.

Євген Павлюковський: Якщо не помиляюся, так само цікава ситуація з АРК.

Марія Левонова: Так, Автономна Республіка Крим буде об’єднана з Херсонською областю в один округ. Це робиться для того, щоб ми мали повний склад парламенту. Зараз нам бракує 27 депутатів-мажоритарників. Люди, які проживають на території Криму і хочуть проголосувати за український парламент, зможуть це зробити.

Сергій Стуканов: Напередодні виборів кожна партія муситиме оприлюднити список кандидатів. Тут є прямий зв’язок з виборчими округами.

Марія Левонова: Політична партія має висунути 450 своїх кандидатів (мінімум 135, по 5 кандидатів у кожному окрузі, покривши 2/3 областей України). З цих кандидатів партія формує регіональні списки. В кожному регіональному списку має бути мінімум 5 кандидатів (2 з них мають бути однієї статі в кожній п’ятірці), до 10 — 15 пропорційно кількості населення, яка проживає на території.

В проекті Виборчого кодексу станом на зараз є залежність від явки. Це означає, що чим більше виборців прийшло на вибори, тим більше депутатів у парламенті будуть від цього округу. Є важлива правка, яка пропонує забрати залежність від явки. Чому залежність від явки є позитивним моментом? Тому що партії муситимуть працювати з виборцями, активізовувати їх, запрошувати приходити на виборчі дільниці.

Імовірно, що правка таки буде прийнята, тому що у нас буде дуже велике викривлення в представництві. Умовно Одеська область матиме 10 депутатів, а Львівська 30. Є ризик, що це не дуже добре спрацює.

Сергій Стуканов: Які, на ваш погляд, настрої у президента стосовно Виборчого кодексу?

Марія Левонова: Давайте згадаємо, яким чином було прийняте законодавство, за яким Україна зараз обирає депутатів до Верховної Ради. Це законодавство було проголосовано в 2011 році, коли при владі був Віктор Янукович. Він мав дуже велику фракцію в парламенті. На той момент діяла пропорційна система, і вона дала нам дуже хороший крок до партійного розвитку. Оскільки Партія регіонів тоді мала дуже низький рейтинг, добрати кількість депутатів для наступного скликання можливо було, зробивши крок назад, добираючи мажоритарниками. Таку ж історію ми спостерігаємо зараз. Якщо подивитися на рейтинги БПП, стає зрозуміло, що за пропорційною системою БПП не зможе оновитися в парламенті у бажаному для президента складі, тому акція мала гасло «Ні виборам за законом Януковича».

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.