Новий закон про приватизацію є прогресивним і вносить ясність у процеси, - Бойцун

18 січня Верховна рада прийняла закон про приватизацію держмайна №7066. «За» проголосувало 266 депутатів.

Любомир Ференс: Наскільки прогресивним є цей закон і що він допоможе зробити Україні в контексті приватизації?

Андрій Бойцун: Цей закон дійсно є прогресивним. Навіть якщо порівняти його зі змінами до закону Про приватизацію, які голосувалися приблизно півтора року тому, то там вносилися відносно косметичні зміни, але воно проходило з набагато більшим супротивом.

Цей закон є новим – не є змінами до закону, як це в нас часто буває. Це новий закон, який замінює собою сім законопроектів, які регулюють питання приватизації.

Він є дійсно прогресивним у тому плані, що вносить велику ясність у те, як приватизувати підприємства. Раніше ми мали величезну кількість груп і процедур, зараз законопроект говорить: є великі підприємства, є малі. Якщо це великі, то їх треба приватизувати через залучення інвестиційних радників, а малі треба продавати через електронні аукціони, де фактично єдиним критерієм є ціна. 

Сергій Стуканов: Керівник Фонду державного майна Віталій Трубаров зазначав, що цей закон має дозволити провести приватизацію в короткі терміни на прозорих і зрозумілих інвесторам правилах. Чи погоджуєтеся ви, що в короткі терміни вдасться зробити це і здобути 22 мільярди, які ми запланували здобути?

Андрій Бойцун: Для Фонду держмайна сьогодні головною метою є залучення надходжень від приватизації. Особисто я вважаю, що насправді головна мета приватизації повинна бути інша – залучення якісних іноземних інвесторів, боротьба з корупцією, створення конкуренції та підвищення ефективності самих підприємств. Але на сьогоднішній день показники для Фонду держмайна формулюються якраз у кількості гривні, яку фонд повинен залучити від приватизації.

Чи може це пройти швидко? Може пройти швидше завдяки прийняттю закону. В результаті прийняття закону процедури з боку держави  скоротяться, але час на підготовку до приватизації з боку покупців збільшиться, і їм це потрібно.

Сергій Стуканов: Заплановано здобути 22,5 мільярди. На ваш погляд, скільки реально?

Андрій Бойцун: На сьогоднішній день, боюсь, це не скаже ніхто. Треба розуміти, про які підприємства йдеться і на яких умовах вони продаються. Ціна будь-якого великого підприємства може сильно варіюватися залежно від умов.

Сергій Стуканов: Ми неодноразово чули, що держпідприємства чинять певний опір приватизації. Чи не будує виникати з цим проблеми, коли дійде до організації аукціонів або ж до організації продажу?

Андрій Бойцун: Впевнений, що опір буде. Було б наївно чекати, що люди, які звикли, як мінімум, до статусу-кво, як максимум – наживатися на цих підприємствах, не будуть чинити опору. Це ми бачили й в інших країнах теж. З цієї точки зору було б наївно чекати, що просто так вони віддадуть свої позиції.

Любомир Ференс: Що змінить закон, які запобіжники він має? Ми знаємо історію «Криворіжсталі», коли вона була продана в 2004 році Інвестиційному металургійному союзу, фактичними засновниками були Ахметов та Пінчук. Тоді продали за понад 800 мільйонів доларів. За Віктора Ющенка відбулась реприватизація і ціна продажу пакету склала близько десяти мільярдів гривень. Чи в законі прописані такі речі, щоб приватизація відразу була чіткою, прозорою та з хорошою ціною?

Андрій Бойцун: Так, у 2004 році продали Ахметову та Пінчуку, а в 2005 реприватизували – ціна була приблизно в чотири-п’ять разів більшою. Це якраз є прикладом того, як прозорість у процесі приватизації та конкурентність призводить до збільшення ціни.

За рахунок чого це відбулося? За рахунок прозорості, за рахунок того, що до конкурсу були допущені всі покупці, процес рекламувався і всі знали, що підприємство виставляється на продаж, за рахунок того, що інвесторам було запропоновано використовувати зрозумілі їм правила. А саме – підписання договору купівлі-продажу за англійським правом.

Наш законопроект запроваджує це англійське право до 2021 року. Коли йдеться про велику приватизацію, наш законопроект говорить, що повинні обов’язково бути інвестиційні радники, як це працює у приватному секторі: коли йдеться про великі угоди злиття та поглинання, то з обох боків є інвестиційні радники, які структурують угоди, бо, як правило, умови цих угод є складні. У відповідності до законопроекту інвестиційний радник і рекомендує стартову ціну.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.