Обшуки в редакції АТR — помста за продуктову блокаду, — Наталія Беліцер

Як правозахисники можуть допомагати в разі порушень прав людини в Криму? Що може зробити українська влада, в тому числі на законодавчому рівні, для підтримки кримських татар? Чи є розуміння кримськотатарської проблематики у студентської молоді та українських владників?

Наталія Беліцер: Най мій погляд, дії ФСБ стосовно обшуків свідчать про повну відсутність стратегічного бачення і врахування власних інтересів верхівкою РФ і їхнім аналітичним центром. Бо якщо вони серйозно налаштовані зміцнювати свої позиції в анексованому Криму, то вони б мали робити прямо протилежне.

Ці якісь дитячі, безглузді, хоча і жорстокі і травматичні дії можуть призвести до абсолютно зворотнього. Це виглядає, по-перше, як пряма помста тому ж Лямуру Іслямову, який був цілком респектабельним московським бізнесменом, громадянином Росії.

Ця акція безумовно пов’язана з блокадою Криму кримським Майданом. Тут також непослідовність, нелогічність дій викликає просто повний подив. Раніше казали в Криму як, що їм ця блокада не зашкодить, навпаки вони будуть розвивати своє виробництво. Ну то подякуйте блокадникам, навіщо їх карати. А те, що страждали в Криму люди, які наразі не мають жодного відношення до АТR — це колишні співробітники.

ФСБ в черговий раз себе не просто в черговий раз скомпрометувало, а й зганьбило.

Лариса Денисенко: Вони звикли діяти тиском, іншої методики вони не знають. Що може запропонувати українська влада в платі захисту прав наших громадян в Криму, і не тільки, і що можуть зробити правозахисники для того, щоб упередити або надати дистанційний правовий захист?

Наталія Беліцер: Є така україно-американська правозахисна організація «Разом». Вони підготували фундаментальний звіт про ситуацію в Криму в контексті прав людини на окупованих територіях і додали посібник, виданий 4 мовами. Там зібрані прецеденти і наведені всі міжнародні інструменти захисту в контексті Криму.

Ольга Веснянка: Наскільки мені відомо, ви працювали з Рефатом Чубаровим у робочій групі з написання Закону «Про статус кримськотатарського народу». Чим зараз завершилося це?

Наталія Беліцер: Зависло все. Нажаль, сам Рефат Чубаров після всім подій — обранням його депутатом, міжнародною активністю, він дуже багато робить для того, щоб не зникала проблема Криму з міжнародного контексту. На сьогодні немає завершального етапу в розробці цього законопроекту.