Фото: Громадське радіо
Гостя ефіру — директорка Global Office Оксана Нечипоренко.
Ірина Соломко: Global Office — це проект, який виник після Майдану. Він стартував з того, щоб вчити українців англійської мови. Зараз це всесвітній проект, тому що ви залучаєте волонтерів з усього світу, які навчають українських дітей англійської мови. Ви вчите не тільки дітей, а й вчителів. Нещодавно закінчилася друга хвиля тренінгу для вчителів GoCamp GoGlobal. Понад 1000 вчителів за 2 роки пройшли ваше навчання. Наскільки вам вдається змінити парадигму мислення цих вчителів, які до вас подаються?
Оксана Нечипоренко: Революція — це тільки перший крок в тривалій зміні системи. Система не тільки намагається відновити себе, реплікувати, але система настільки величезна, що для того, щоб її змінити або демонтувати та побудувати нову, потрібні зусилля цілої низки партнерів, які б разом над цим працювали. Ми розуміємо, що реформування країни Міністерством освіти займе багато часу. Насправді не завжди хочеться чекати і втрачати нове покоління, поки ми готуємося до цієї реформи.
Тому для нас настільки важливо працювати не тільки з дітьми та волонтерами, а й з вчителями. Згідно з міжнародним досвідом, тільки ті ініціативи, які вкладають у вчителів, можуть принести зміни протягом найближчих 5 років. Є приклад Грузії: вони привезли величезну кількість волонтерів і за одне покоління змінили ситуацію з мовою. У них англійська фактично стала другою мовою, витіснила російську. Але як тільки поїхали волонтери, система завалилася, тому що не вкладалися ні в викладачів, ні у вчителів. Проаналізувавши кілька схожих проектів, ми зрозуміли, що всі ці проекти є державними, ми єдині, хто працює з таким масштабом з точки зору громадянського суспільства. У Грузії цей проект повністю фінансувався державою. Волонтерам платили не тільки переліт і проживання, а ще й якусь зарплату. В Україні все трошечки по-іншому. Звичайно, нас підтримує міністерство і низка партнерів.
В чому суть тренінгів? Ми говоримо не тільки про англійську. Вчителі радянської чи пострадянської системи не дуже готові вчити дітей. Вони не вміють готувати дітей до викликів сучасного світу. Наша система попередньо була заточена трошки на інші навички та на інший формат мислення. Зараз для того, щоб хоча б не втрачати час, поки діти в школі, вчителям треба давати практичні навички. Один з таких форматів — це викладання, в основі якого не тільки отримання знання, а й отримання нових навичок. Це робота в групі, критичне мислення, викладання через гру, через проекти, автономія дитини. Що ми робимо в рамках нашого проекту? Ми привозимо викладачів з Америки, Британії, Німеччини, Франції, які створюють цілу програму для наших викладачів іноземних мов.
Вчителі отримують нові методики викладання, вчаться, як підготувати дітей до XXI століття. Потім під час літніх мовних таборів разом з волонтерами GoCamp вони це практикують і бачать результат, реакцію дітей, кажуть, що вони навчилися надихати дітей, змагатися зі смартфонами за увагу дитини. Протягом навчального року вони вже змінюють свої підходи у викладанні. Так потрошку ми формуємо агентів змін, які у своїх школах стають реформаторами. Коли школи потрапляють в цей проект, вони хочуть більше. Вчителі просять перекладати наші методології на українську мову, щоб ділитися цим з вчителями інших предметів.
Дмитро Тузов: Чи приймають вчителів-новаторів, які пройшли ці курси? Вони повертаються «зарядженими» з курсів. Як реагує на них школа?
Оксана Нечипоренко: В різних школах є різні ситуації, але ми можемо сказати, що немає значення, де знаходиться школа, яке у неї фінансування, все залежить від особистості вчителя, директора школи чи завуча. Одного «зарядженого» вчителя вистачає, щоб змінити всю школу.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.