«Офшорний скандал»: чи посилять тепер українці вимоги до посади президента?

Василь Шандро: Цей тиждень був багатий на політичні події. Як на вашу думку вплинуло на суспільство повідомлення про офшори?

Юлія Комарова: Це холодний душ наприкінці опалювального періоду. Начебто і не несподіванка, але разом з тим, якусь частину оптимізму прибрало.

Сподіваюсь, що надалі українці посилять критерії до вибору президента.

Тетяна Трощинська: Український поступ до Європи у зв’язку з цим пригальмується? Реакція ісландців дещо інша.

Юлія Комарова: Україна ще в Європі не відбулася і вона мала б показати свої конкурентні переваги, чому ми могли б бути у Європі. А зараз у нас нема виробництва, нема ресурсів, іде війна.

А був міф, що у нас є джерело розумної демократії, ціннісний ресурс. Тому ми позиціонували себе цікавими і корисними Європі. А тут, насправді, з’ясувалося, що не такі безумовні і незаперечні наші цінності.

Тетяна Трощинська: Чи дуже наш президент відрізняється від середнього українця? Не гаманцем, а уявленнями про себе, мріями.

Юлія Комарова: До останнього тижня я думала, що президент більше відрізняється. А після цих нововиявлених обставин, я зрозуміла, що він відрізняється менше. Я не втомлююсь наголошувати, що до європейськості нам треба подолати візантійськість. Оце прагнення позірної розкоші, яке в Європі є моветоном, а у нас це досі ознака престижу.

Тетяна Трощинська: Прем’єрська тема відійшла на другий план. Але як ці події можуть позначитися на коаліційних домовленостях?

Юлія Комарова: Думаю, що не дуже позначаться — уже зрозуміло, що коаліція буде якраз у складі двох політичних сил, які прийняли одна одну з усіма недоліками. Коаліція, яку б я назвала «ніч простояти і день протриматися» — «БПП», «Народний Фронт» і поодинокі депутати будуть триматися разом просто заради кругової поруки і дати собі шанс зберегти обличчя.

Василь Шандро: Чи результати референдуму в Нідерландах будуть отим «холодним душем», який дасть нам зрозуміти, що треба щось робити, а не просто заявляти?

Юлія Комарова: Це залишки нашого патерналізму і споживацтва — ми продовжуємо сподіватись, що хтось нам допоможе і поспівчуває. Ці сподівання не безпідставні, але якщо ми постійно будемо робити собі поблажки і знижки, то ми ніколи не досягнемо результату і тієї ідентичності, якої прагнемо.

Українці хочуть бачити на посаді глави держави таку людину, якою приблизно є Надія Савченко. Людину, яка уособлює собою інститут, яка не має майнових і репутаційних ризиків, яка могла б собою підвищити рівень політичної міжнародної комунікації, створити більш героїчну історичну перспективу.

Реформування країни, якісне законодавство, діюча процедурна демократія, інститут президентства — це все справа для нас.

Василь Шандро: Який на вашу думку зараз градус невдоволення в Україні?

Юлія Комарова: У нас з’являються палаючі шини, коли з’являються ознаки реваншу і реставрації попереднього режиму. Я не бачу, що це може статися зараз.