facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Омбудсмена можна обирати з двох кандидатур, виключивши ту, що не пройшла спецперевірку

Про можливі причини необрання Уповноваженого ВР з прав людини говоримо з Олександром Павліченком

Омбудсмена можна обирати з двох кандидатур, виключивши ту, що не пройшла спецперевірку
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Вчора, 6 червня, Голова секретаріату Уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко в ефірі Громадського радіо уже заявив, що рішення про призначення Уповноваженого ВР з прав людини до завершення спеціальної перевірки закрило можливість проголосувати у порядку установленим законом. Тему продовжуємо з гостем студії – Олександром Павліченком, головою правління Української Гельсінської спілки з прав людини.

Лариса Денисенко: що ви можете сказати щодо слів Богдана Крикливенка стосовно процедурних порушень?

Олександр Павліченко: На Комітеті з прав людини були проголошені три кандидати: Сергій Алєксєєв, Людмила Денісова, Андрій Мамалига. Попри те, що на Комітеті було підкреслено, що саме в цей день мають відбутися вибори. Жодного сумніву в тому, що в останній робочий день голосування відбудеться, не було, а те, що питання було зняте в парламенті з порядку денного – дуже дивно.

Лариса Денисенко: Чи вважалося б сьогодні порушенням, якби сьогодні з трьох осіб, рекомендованих Комітетом, розглянули б двох, оскільки третя особа не пройшла спецперевірку?

Олександр Павліченко: Це не було б порушенням. Таку ж перевірку проходять особи, що йдуть на державну службу. Але ми зараз не маємо чіткої картини, що відбулося: чи це були «неякісні кандидати», що не пройшли перевірку, в чому я особисто сумніваюся, чи відбулося щось, про ще не оприлюднюють інформацію. Йдеться про особу, наділену «високими моральними якостями», таке визначення є і в Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». А тут все схоже на якісь підкилимні ігри та пересування. Якби йшлося про якісь проблеми, що перешкоджали б вчасному вибору кандидатури на цю посаду, то ці проблеми були б хоча б озвучені, але ми не маємо цього пояснення. Я підозрюю, що причиною могла стати невелика кількість голосів, через що жоден з кандидатів не зміг би набрати належну кількість голосів. Аргумент про те, що не були отримані висновки на ЗК є неправдивою. І довіри до всього, що відбуватиметься далі після цього у мене нема

Лариса Денисенко: Чим загрожує політична заангажованість Уповноваженого з прав людини? Це ж не Голова Рахункової палати.

Олександр Павліченко: Уповноважений здійснює парламентський контроль, функції такого контролю належать і кожному члену уряду, ніхто їм не забороняє здійснювати цей контроль, маючи депутатський мандат. Політична заангажованість означає конфлікт інтересів. З досвіду двох уповноважених з прав людини, – а на сьогодні їх були двоє, – ні для кого це не мало позитивного ефекту. Ніна Карпачова, яка прийшла на цю посаду в 1998 і працювала до 2012 року, мала належність до політичної сили, завершилася тим, що вона пішла з посади. З Валерією Лутковською трапилася схожа ситуація – окремий сектор політичних сил її не сприймав, вважаючи ставленицею «Партії регіонів». Зв’язок з політичними силами може мати позитивний ефект тільки на початковому етапі, а далі він лише ускладнює роботу Уповноваженого.

Лариса Денисенко: Але без підтримки політичної сили кандидат буде у програшному становищі і навряд зможе отримати необхідну кількість голосів.
 

 

Олександр Павліченко: Так. Але особа має бути компетентною, передовсім, у правозахисному середовищі, а також ознайомлена з викликами і проблемами, які стоять і перед інститутом Уповноваженого, який ще переживає своє становлення, мати бачення його розвиток на найближчі мінімум п’ять років. Цього стратегічного бачення з презентації кандидатів я не одержав, як і чіткої картини – це ескізи і мазки. Для того, щоб відійти від формальних підходів і зробити так, щоб запрацювали соціальні ліфти, які могли б доставити фахівців на будь-яку посаду – потрібні прозорі конкурси, консультації, забезпечення міжнародних стандартів, інтеграція – той же безвіз, питання верховенства права, що так кволо застосовується на практиці. Це все не може залишатися на декларативному рівні.

Ірина Славінська: Чи відомі висунуті кандидати правозахисникам?

Олександр Павліченко: Варто почати з того, хто такі правозахисники. На рівні жарту хочу згадати ситуацію, коли Україна проголосила свої зобов’язання перед Радою Європи, і одним з основних пунктів було створення офісу Уповноваженого. Тоді Генеральний прокурор Ворсінов сказав: не потрібно нам ніяких Уповноважених, найкращий уповноважений – це прокурор. Він вважав себе правозахисником. Якщо ж говорити про наше середовище та середовище партнерських організацій – на жаль, оцінювати цих кандидатів ми не можемо, вони в цих колах невідомі. Ми постійно підтримуємо зв’язок з депутатами, які підтримують правозахисні ініціативи, але звертатися до цих трьох кандидатів нам жодного разу не доводилось.​

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.​​​​

За підтримки

EED

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 

Поділитися

Може бути цікаво

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров

Українська армія не вперше складається з добровольців — історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров