Омелян: Я отримав позов від МАУ — мені хочуть заборонити дії по залученню лоукостів

У студії Громадського радіо міністр інфраструктури Володимир Омелян відповідає на питання щодо Національної транспортної стратегії, українських доріг, залізниці та ситуації з лоукостами

Ведучі

Лариса Денисенко,

Андрій Куликов

Гостi

Володимир Омелян

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/07/hr_hh_2017-07-25_omelyan.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/07/hr_hh_2017-07-25_omelyan.mp3
Омелян: Я отримав позов від МАУ — мені хочуть заборонити дії по залученню лоукостів
0:00
/
0:00

Лариса Денисенко: Нещодавно була презентована Національна транспортна стратегія. Оскільки вічне питання: що з дорогами, чому таке погане сполучення, чому вони часто недороблені, чому мало хороших трас, стратегічних доріг, ви маєте нагоду це пояснити.

Володимир Омелян: Логіка дуже проста: ми повинні все робити одночасно. В нас нема такої розкоші: спершу два роки написати стратегію, потім план дій по її втіленню рік-півтора, а далі займатися безпосередньо роботою. Першочерговим ми визначили те, що ми повинні створити Дорожній фонд, децентралізувати Укравтодор. З 1 січня 2018 року це буде зроблено, закони в парламенті вже проголосовані.

Ми почали реформу морської галузі з призначення адекватного керівництва. І перші кроки дуже втішили, бо на перших двох тендерах вони зекономили 500 млн гривень з 2 мільярдів. Ми робимо аналогічні кроки в авіаційній галузі. Завдяки тому, що держава перестала втручатися в процес розподілу авіаційних маршрутів, створився вільний ринок, всі компанії на підставі своїх заявок отримували польоти. В нас чудова конкуренція і чудовий ріст. Пасажиропотік демонструє плюс 30% у 2016 році, в цьому році прогнозуємо не менше 50% за підсумками року.

Це все елементи цієї стратегії, яку, я сподіваюсь, буде презентовано уряду в другій половині серпня цього року, її публічні обговорення тривають майже рік. Це відбулося на багатьох експертних майданчиках, а також по всій країні.

З дорогами ситуація погана хронічно, це приклад господарки, що ми мали 25 років: фінансувалося за залишковим принципом, плюс величезна корупційна складова, коли дороги часто будувалися уявно або з уявною якістю, а люди, які мали доступ до прийняття рішень, збагачувалися. Ми поміняли цю ситуацію, в минулому році капітально відремонтовано 1000 км доріг, в цьому році, сподіваюся, буде більше 2000 і плюс 80 мостів.

Ми почали стратегічні напрямки. Це нова траса, яка поєднає Україну з ЄС, так звана траса GO Highway з Гданську до Одеси, що сполучить Балтійське і Чорне море. Ми вже почали ремонт цього року, сподіваємось, спільно з ЄС це буде перший автобан європейського взірця.

Також ми розпочали переговори про інший автобан, який поєднає Грецію, Болгарію, Румунію, Україну і теж зустрінеться з трасою GO Highway в Одеській області. Це повноцінні два нові маршрути, які ми зараз будуємо і хочемо презентувати для країни.

Андрій Куликов: А як платитимуть за проїзд ними?

Володимир Омелян: Ми зараз ведемо мову про ремонт і будівництво виключно безкоштовних магістралей. Але коли вони будуть завершені і ми матимемо розуміння, що є достатній пасажиро- і вантажопотік, безумовно будемо переходити до концесійних моделей. І тоді в кожного буде вибір, чи їхати не такою комфортною і швидкісною магістраллю безкоштовно або ж обирати швидший і економніший для пального шлях, але тоді платити за це гроші.

Лариса Денисенко: А поява цієї магістралі позначиться на дорогах Одеської області, адже є місця, де абсолютно не можна їхати.

Володимир Омелян: У нас 170 тисяч км доріг, це не найщільніша густота автошляхів у Європі, але тим не менше, це величезна кількість. 95% зруйновано. За ті кошти, що були виділені державним бюджетом (а поки це єдине основне джерело ремонту доріг) ми змогли відремонтувати менше відсотка минулого року і більше відсотка цього.

Щоб мати якісні дороги нам потрібно протягом п’яти років мінімум 50 мільярдів щороку, поки про цю цифру я можу мріяти

Андрій Куликов: Сьогодні поширили вашу заяву чи думку, що Україні потрібно переходити від конкуренції на ринку традиційних автомобілів до китайської моделі розвитку: асиметрична конкуренція за рахунок випуску електромобілів. Звідки у вас береться мрія і уявлення, що ми таке можемо?

Володимир Омелян: Ця мрія постає з тверезого аналізу. Ми проаналізували досвід передових країн, які інвестують величезні кошти в будівництво електрокарів, заводів. Ми розуміємо, що велика перевага України — наближеність до ЄС, невисока заробітна плата і освіченість. Отже, нам потрібно зробити дві речі: прийняти відповідні закони (вони вже є в парламенті) щодо стимулювання розвитку та виробництва електрокарів, а також боротися з корупцією, бо жоден здоровий інвестор не буде інвестувати в країну, де його гроші можуть вкрасти. Ми працюємо над цим з обох боків, я переконаний, що цей транспорт може вивести країну в лідери з сучасних технологій.

Лариса Денисенко: Кабмін пропонує знизити швидкість до 50 км по пересуванню в населених пунктах, як би ви це прокоментували?

Володимир Омелян: Так, сьогодні я погодив пропозицію Укравтодору щодо зменшення швидкості в населених пунктах до 50 км за годину в денний час і лишаємо 60 км в нічний час, коли на вулиці менше людей. Це стандартна європейська практика. Є наукові дослідження, які стверджують, що на швидкості 60 км за годину і вище водій не встигає загальмувати і рівень травматизму —  майже 90%, смертності — 70%. На швидкості 50 м за годину — максимум легка травма у вигляді синця чи подряпини і людина залишається живою.

Але тут є питання контролю. В нас є багато гарних ініціатив, інколи приймаються чудові закони, але вони просто не виконуються. І тут контроль має бути жорстким, тоді ми прийдемо до порядку. Є ще окрема дискусія, що у випадку великих міст, можливо, доцільно зберегти окремі дороги з вищою швидкістю, де нема пішоходів і є відповідні обладнані місця. Але, думаю, стандартно має бути 50 км за годину для міста.

Лариса Денисенко: Якщо повернутися до теми залізниці, виходить дуже багато критичних матеріалів стосовно того, що недосконалі шляхи сполучення, дуже багато вантажних потягів і менше пасажирського потоку, в деякі місцях доводиться довго їхати. Чи буде щось змінюватися, чи залізна дорога залишиться такою, як є?

Володимир Омелян: В глобальному стратегічному плані має бути здорова конкуренція між усіма видами транспорту. Клієнт має обирати, яким транспортом дешевше і зручніше доставляти свою продукцію або їздити самому. На жаль, при нинішньому менеджменті Укрзалізниці ми точно не будемо мати жодного прогресу, бо пройшло більше року і нічого не видно. В першу чергу, має бути якісний менеджмент.

Ми переконуємось на досвіді Укрпошти, Адміністрації морських портів України, Укравтодору: якісні керівники топ-рівня здатні міняти ситуацію

Андрій Куликов: А ще слово «лоукости» за короткий час стало дуже знайоме українцям на звук, але поки дуже мало з нас цими лоукостами літали.

Володимир Омелян: Ситуація, яка склалась навколо заходу найбільшого лоукосту Європи в Україну, пояснюється дуже просто. Міжнародні авіалінії України включили весь доступний інструментарій, щоб заблокувати захід цієї компанії в Україну. Все інше похідне. Насправді, ідея міністерства полягала у дуже простій речі: п’ять відсотків українців літають, інші цього не можуть дозволити при середній вартості квитка 200-500 доларів. Лоукости — це вихід із ситуації, адже це 20-30 євро в будь-яке європейське місто. Друга опція: лоукости зацікавлені привезти іноземних пасажирів, щоб їхні рейси були заповнені у зворотному напрямку. І це туризм. Є небагато туристів, які знаючи про Україну «війна-корупція і проблеми» захоче полетіти сюди за 500 доларів. За 20-30 євро європейський студент на вихідні полетить, щоб подивитися, що це за країна, привезе гарні враження, розповіді про дешеву їжу і алкоголь, приємну атмосферу — і це вже позитивний імідж Україні.

Андрій Куликов: Пропозиція розмістити лоукости в Гостомелі, а не в Борисполі, частково пояснюється тим, що МАУ не хочуть бачити лоукости в Борисполі?

Володимир Омелян: Чомусь так сталося в так званого національного перевізника, що вони вважають аеропорт Бориспіль своєю вотчиною. Гостомель — це одна з ідей, яка бурхливо обговорюється, але ми повинні об’єктивно дивитися на факти. В аеропорту Бориспіль є три термінали, один з яких наполовину заповнений, а інші простоюють. Потрібно вкладати державні кошти чи кошти державних компаній в будівництво нових терміналів, обладнання смуги, закуповувати техніку, ремонтувати дороги для аеропорту в Гостомелі, а ще ми вже отримали масу скарг від мешканців, що вони не хочуть, щоб у житловому масиві літала велика кількість літаків. Я не вважаю, що це зараз найкращий варіант.

Лариса Денисенко: Якщо загалом складається така критична ситуація з МАУ, що у ваших силах змінити чи, можливо, по силам змінити громадянам: страйкувати, подавати позови на неякісне обслуговування?

Володимир Омелян: Поки що історія розвивається динамічно. Сьогодні я отримав позов від МАУ, яким мені хочуть заборонити будь-які дії по залученню лоукостів в Україну. Я був щиро здивований, виявилося, що ці акційні ціни, які вони пропонували для українців, дешеві перельоти, коли вони почули про захід Ryanair, це нанесло збитки компанії, і тепер з міністерства вони хочуть відшкодування різниці квитків, які вони продали українцям.

Я виходжу з того, що держава завжди повинна бути сильнішою будь-якої ситуації і будь-якого олігарха. Якщо цього нема, є питання, чи є держава. Міністерство, яке я очолюю, не прийняли жодного рішення без публічного обговорення, без ретельного зваження ситуації, ми завжди діємо відкрито і на користь людей. Якщо хтось хоче далі заробляти надприбутки, витягуючи гроші з кишень українців, громадяни мають сказати своє слово.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.