Оточення Порошенка могло запропонувати йому організувати «Каву на Хрещатику», — політолог

У студії Громадського Радіо — політолог Микола Давидюк.

Микола Давидюк: Як мінімум за картинками було таке відчуття, що це кава з шоколадом. В Україні не вистачає толерантності до мирних зібрань, толерантності до протесту. Дуже часто, коли люди виходять на вулицю, завжди чекають чогось жорсткого політичного, а немає культурного ставлення. Можливо, вийти хочуть любителі риболовлі. Коли люди самі нагнітають, що вони проти інших, бо нігілізм чи вакханалія, то і до цих людей буде таке ж саме ставлення. Ті ж акції, які проводив Саакашвілі, це свого роду комунікація непарламентської опозиції з владою. Далі воно переросло в дещо інший формат, але на початку вони вимагали реальних конкретних речей. Коли громадські організації підтримували цей рух, вони казали зняти депутатську недоторканність, прийняти закон про вибори. Це нормальні речі, про які парламентські партії не говорили. Парламентські партії у той час горіли одним питанням — бюджетом.

Андрій Куликов: З іншого боку, не можна недооцінювати значення питання про бюджет. Можливо, це якраз той час, коли можна забути про все інше і зосередитися на бюджеті.

Микола Давидюк: Згоден, якщо б депутати думали про конструктивну частину бюджету, про те, як допомогти вчителям, медикам, як допомогти будувати дороги, розвивати зелену енергетику. Все ж таки вони були більше сконцентровані на персональних лобістських питаннях, на корупційних питаннях, олігархічних питаннях. Це було видно і чутно з їхніх виступів. Форма протесту у нас можлива, але ще немає культури сприйняття. Коли інші виходять, всі або жорстко «за» і виходять з ними, або починають казати, що це погані люди, з ними щось не так.

Це не те, що було за Януковича, не звезли пільговиків, але якась сітка в зборі цих громадян зберігалася.

Сергій Стуканов: Зібралося кілька сотень людей. Що вони показали? Що ми як суспільство побачили?

Микола Давидюк: Може, їх було тисяча чи навіть дві. Коли такі мітинги охороняє тисяча міліції, то вже можна рахувати і три. Так само і у Саакашвілі було: протестувальники рахували з міліцією, міліція рахувала без себе, одні додають, інші віднімають. Мені ця акція чомусь нагадала Москву років шість тому, коли виходили на Болотну, на Сахарова. Влада каже, що у неї є сталевари, які її підтримують, і Володя звозить з регіонів людей, вони виходять з плакатами «Путин и все». У нас були схожі плакати. З одного боку, влада відчуває, що у неї є певна підтримка, але робити ці штучні мітинги… Коли ти як політик потрапляєш своїми діями в точку очікування населення, виконуєш своїм політичним продуктом їхні політичні потреби, вони самі за тебе вийдуть, самі тебе підтримують. Тобі такі акції не будуть потрібні.

Сергій Стуканов: Миколо, ви все-таки вбачаєте, що за цією акцією стоїть влада, яка хотіла продемонструвати, що її підтримують?

Микола Давидюк: Якщо туди приходить радник президента Бірюков… Це груба політтехнологія, яка працює в закритих режимах. Це доволі штучка акція. Так, це не те, що було за Януковича, не звезли пільговиків, але якась сітка в зборі цих громадян зберігалася.

Андрій Куликов: У нас є слухач на зв’язку.

Станіслав: Порошенко організував цю акцію? Чи за його гроші?

Микола Давидюк: У мене немає фактів, що він організував. Якщо аналізувати, кому вигідна така підтримка, то його оточення могло б йому запропонувати.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.