Падіння українського експорту обумовлено здешевленням сировини в світі, - Аврамченко

В студії Громадського радіо Крістніна Аврамченко, аналітикиня у сфері аналізу державної економічної політики Інститутут суспільно-економічних досліджень, заступник директора з наукової роботи та зовнішніх зв’язків

Андрій Сайчук: Чи справді все так погано? Виявляється, що український експорт до Європейського Союзу не росте, а російський імпорт збільшується.

Євген Павлюковський: Імпорт з СНД, тут треба уточнити. 

Крістіна Аврамченко: Насправді все не так. Експорт та імпорт до Європейського Союзу за перше півріччя виріс, а до Російської Федерації і країн СНД – впав. Ми маємо дані Держстату – імпорт до СНД впав на 27,8 % за перше півріччя, до Російської Федерації на 42,4 %, а до ЄС зріс на 2,8 %. Експорт до ЄС теж зріс на 6,7 %, а до Російської Федерації впав на 34,6 %, до СНД впав на 31,3 %.

Андрій Сайчук: Дуже цікави цифри. Виходить, у нас динаміка зростання йде на користь України. Швидше зростають темпи експорту до ЄС, ніж імпорту звідти.

Крістіна Аврамченко: Так, якщо брати ЄС. А якщо брати загальні темпи, то, нажаль, не так.

Андрій Сайчук: Це суперечить інформації в тій статті, про яку ми сьогодні вже говорили, яка послугувала приводом розмови? Тут наводяться цифри, що згідно з даними підсумків за перше півріччя, імпорт з країн СНД в Україну зріс на 33 %. І ці відсотки забезпечують кілька областей, зокрема Харківська і кілька інших. Ми бачимо якийсь ефект заміщення ринкової ніші, яка звільнилася після введення санкцій щодо Росії?

Крістіна Аврамченко: Я не знаю, звідки дані в цій статті, але імпорт з СНД впав на 27,8 % – я перевірила ці дані на сайті Національного банку України, там є дані за сім місяців, де говориться про те, що імпорт з Російської Федерації в січні-липні впав на 26,3 %, а з СНД – на 7,4 %.

Євген Павлюковський:  Так все-таки куди рухається динаміка, на вашу думку?

Крістіна Аврамченко: Динаміка рухається в бік збільшення частки Європейського Союзу в загальній торгівлі України і зменшенні частки Російської Федерації. Були введені ембарго, як з боку України, так і з боку Росії на ввезення до України частини російських товарів. Ця постанова 5 серпня закінчила свою дію. Заборонялося ввезення м’яса, риби, сирів, кави, чаю, шоколаду, алкоголю, сигарет.

Євген Павлюковський:  Відповідно всі ці ніші в українській ринковій структурі, їх заповнюють товари з країн СНД, крім Росії, та Європейські товари?

Крістіна Аврамченко: І так само ще внутрішній виробник.

Євген Павлюковський: А як внутрішній виробник у зв’язку з цією ситуацією – почав себе більш вільно почувати? Або через те, що ці ніші були заповнені іноземними виробниками, він не відчув простору для маневру?

Крістіна Аврамченко: Думаю, що внутрішній виробник відчув простір для маневру, ціни ж є нижчими, ніж на імпортні товари з ЄС.

Андрій Сайчук: Як загалом зараз процес зі стандартизацією? Як він впливає на ці показники, імпорт-експорт з Європейським Союзом?

Крістіна Аврамченко: За неофіційними даними  – 320 виробників м’яса і молока вже знайшли за рік нові ринки і 230 отримали стандарти. Потроху цей процес відбувається. Мінекономрозвитку казали, що ми готуємося до угоди про визнання стандартів з ЄС і це буде важлива угода про визнання стандартів. Результати наших компаній, які тестують продукцію, визнаватимуться в ЄС і не треба буде проходити повторну перевірку. 

Андрій Сайчук: Наскільки я знаю, з цим всім ще дуже непросто, оскільки в Україні немає нормальних сертифікованих лабораторій.

Крістіна Аврамченко: Так, на сьогодні їх мало.

Євген Павлюковський:  Я хотів би повернутися до теми імпорту. Знаємо, що є досить дивна ситуація, яка виникає не без участі третіх країн, коли товари з переліку заборонених на ввезення в Україну з Російської Федерації, до нас потрапляють під іншими етикетками. Це дуже специфічні товари, які можуть бути навіть непритаманні для тої країни, з якої вони начебто потрапляють. Тут Білорусь відіграє певну роль.

Андрій Сайчук: Процитую Хью Лорі – я би виступив за заборону російської продукції, але я не знаю, що вони виробляють.

Євген Павлюковський: Чи є зараз інформація, наскільки великий обсяг російської продукції, який до нас потрапляє через Білорусь, або через Казахстан, або будь-які інші країни Митного союзу?

Крістіна Аврамченко: Думаю, що в статті на «Європейській правді» і бралися показники по СНД, але ми бачимо – імпорт з СНД теж впав. Частка товарів, до яких застосовується ембарго є незначною. Вона складає 2,5 % загального імпорту з Російської Федерації. Тут не можна говорити про великий вплив саме цієї заборони взагалі, навіть якщо б вона діяла на всі сто відсотків.

Андрій Сайчук: Ми спостерігаємо якийсь процес заміщення імпорту з Росії. Я не знаю, наскільки тут впливає внутрішній запит споживача.

Крістіна Аврамченко: На все більше впливає внутрішній запит ринку. Той же бойкот російських товарів – раніше ти не задавався питанням, звідки походить товар, зараз звертаєш увагу. Якщо з Російської Федерації – лишаєш його на полиці.

Андрій Сайчук: Якщо казати про експорт українських товарів до Європи, то попри те, що у нас він трошки зростає – яка там частка того, що можна назвати сировиною і наскільки зростає продукт з доданою вартістю?

Крістіна Аврамченко: Зріс експорт машинобудування. Сировинна частка залишається великою. Завдання України – змінити всю структуру свого експорту. Це є однією із складових для того, щоб забезпечити стрімке зростання ВВП, яке нам зараз необхідне. І тут держава мала б сконцентрувати свої зусилля саме на цьому. Експорт зерна у нас і так добре йде, йому допомагати не треба, хіба що в захисті від конкуренції.

Євген Павлюковський: Є чимало думок, що саме експорт зерна треба переорієнтовувати на продукт з доданою вартістю. Виробляти з нього вже готову продукцію і саме в такому вигляді його експортувати. І саме тоді Україна буде менш походити на той сировинний придаток, про який люблять говорити окремі політики, критикуючи відносини України з ЄС.

Крістіна Аврамченко: Погоджуюся з тим, що ви кажете. Нещодавно була тема про мораторій на експорт деревини і депутати хотіли розвивати деревообробну промисловість саме в Україні. Тобто ми забороняємо  експорт деревини і переробляємо її тут, робимо якісь меблі і вже тоді експортуємо. Це правильна позиція, але був неправильно застосований метод – прийняли закон, який суперечить умовам СОТ і тепер ЄС каже, що не дадуть нам кредит, якщо не скасуємо. Це призвело до низки проблемних питань через те, що ми не виконуємо міжнародні зобов’язання. Але якби уряд і парламент працювали разом й змогли аргументувати потребу в такому законі – це було б нормально. Проблема в тому, що у нас не координована політика. Всі кидаються в якість крайнощі, але немає комплексного бачення – куди ми йдемо.

Андрій Сайчук: Я розглядаю графік, в якому показано – куди найбільше експортують області в Україні. Центральна Україна – переважно не в країни СНД і Євросоюзу. 

Крістіна Аврамченко: Так, з країн Азії зріс імпорт на 18,4 %, експорт впав, але не значно. Важливо шукати інші ринки збуту, не зациклюватися на Росії і ЄС. Важливо розглядати країни Африки.

Андрій Сайчук: Я нещодавно був на підприємстві, яке виробляє електрокабель і ми розмовляли з його представниками. Вони говорили про те, що європейський ринок перенасичений і українські виробники просто не можуть туди зайти. Я питав – як же наша славнозвісна перевага в дешевій робочій силі? На гігантському заводі «Alcatel» працює двадцять чотири людини і їхні зарплати – менше, ніж одна сота собівартості продукції. З чим же ми тоді виходимо на європейський ринок?

Крістіна Аврамченко: Ми виходимо з тим, що й завжди. Можливо, в даному випадку робоча сила не грає ніякої ролі, але там є інші послуги, де важлива ця складова. Тому треба дивитись, треба думати про IT-послуги, об’єднання з іншими підприємствами ЄС.

Євген Павлюковський: Незважаючи на те, що ситуація на європейському ринку справді складна, є такий аспект, як квоти, які діють на українську продукцію з боку ЄС. Вони були прописані в угоді про відкриття зони вільної торгівлі і ці квоти заважають більше, ніж процеси стандартизації, собівартості продукції і таке інше. Як ця ситуація впливає на експортний потенціал нашої країни, зокрема з ЄС?

Крістіна Аврамченко: В рамках квоти просто немає мита. Без квоти можна експортувати за старими умовами, які були до того, як ми підписали угоду про асоціацію з ЄС. Хотілось би, щоб ці квоти були більші, на низку товарів вони закінчуються дуже швидко, але все одно це є перевагою, адже в рамках квоти наші виробники не сплачують мита. Тепер вже задача наших дипломатів передомовитись з приводу товарів, на які є квоти.

Євген Павлюковський: Але саме ця ситуація з квотами і впливає на ціну тієї продукції, яку сплачує європейський споживач. Якщо говорити про харчову, аграрну продукцію – там ціна піднімається до такого рівня, що просто не є рентабельною.

Крістіна Аврамченко: Не завжди. Квота не така велика.

Андрій Сайчук: Якщо казати про імпорт, який йде з Росії та країн СНД в Україну, то що там йде на перших позиціях? Зрозуміло, що скоротився майже до нуля імпорт російського газу.

Крістіна Аврамченко: Зменшилися всі позиції там, де є ембарго. Зросли зернові культури. Шлак, якісь руди… Тобто речі, які потрібні для виробництва.

Андрій Сайчук: Тобто стосунки з Росією перейшли на такі більше сировинні? Ми беремо якусь сировину з Росії, яка виходить просто дешевшою. 

Крістіна Аврамченко: Так, це продукція, яка нам потрібна для виробництва іншої продукції.

Євген Павлюковський: Була інформація, що підприємство «Антонов» припинило співпрацю з Росією і з одного боку ми не побачимо до кінця року жодного літака, який буде вироблено, бо процес виробничий був зав’язаний за ті комплектуючі, які мала постачати Російська Федерація, з іншого боку є надія на підписання контракту з Китаєм і вже 2017 року ті літаки, які були замовлені, будуть вироблені. Наскільки така переорієнтація характерна для інших галузей? Тому що ті два відсотки, про які ми говорили, на які діє ембарго з Росією, вони не впливають на загальний відсоток експорту, але, очевидно, зав’язані з українськими виробничими системами.

Крістіна Аврамченко: Ні, коли приймали ту постанову, Мінекономіки намагалося зробити так, щоб то була продукція, яку можна замінити або внутрішнім виробництвом, або імпортом. Із проміжних – це оболонка для м’яса і якесь обладнання для залізничних шляхів. 

Євген Павлюковський: Ми заглибилися в окремі сфери експортно-імпортних стосунків. Якщо говорити загалом – наскільки станом на кінець 2016 року ситуація покращилася? Були досить різні прогнози. У зв’язку з запровадженням зони вільної торгівлі українські виробники почали швидко переорієнтовуватися, відповідно і результат мав на цьому позначитися.

Крістіна Аврамченко: Загалом сальдо не виграє. Воно залишається від’ємним і за рахунок того, що експорт падає швидше, ніж імпорт – воно стає більш від’ємним. 

Євген Павлюковський: Які ваші прогнози, або прогнози Інституту суспільно-економічних досліджень?

Крістіна Аврамченко: На 2016 рік за нашими прогнозами імпорт впаде на 7.5 %, а експорт – на 9,8 %.

Євген Павлюковський: Тобто про зростання ми не можемо поки що говорити?

Крістіна Аврамченко: Нажаль поки що ні. Ціни на сировину падають. В першому півріччі ціни на сталь впали на 16,2 %, на пшеницю на 19,1 %, на кукурудзу – на 3,4 %. По прогнозам і надалі вони падатимуть.

Євген Павлюковський: То Україна стала не те, щоб менше експортувати. Просто менше заробляє на експорті?

Крістіна Аврамченко: Так. Тут більше проблема не в обсягах, а у вартості.

Євген Павлюковський: Чи немає в цьому всьому, що зараз відбувається – попри війну, попри проблеми з реформами підтверджень прогнозів євро-скептиків, що в України доля сировинного придатку?

Крістіна Аврамченко: Ще рано про це говорити. Зона вільної торгівлі існує пів року і почалося зростання експорту, в тому числі в машинобудівній промисловості. Але погоджуюся, що треба вже діяти в цьому напрямку, щоб збільшувати частку експорту з високою доданою вартістю. Зараз все у наших руках.

Євген Павлюковський: Державна політика в сфері стимулювання експортного потенціалу України – вона втілюється, чи ми живемо ще й досі на тому доробку, який в нас був започаткований ще попереднім Кабінетом міністрів?

Крістіна Аврамченко: Знову повторюся, що проблема в координації.

Євген Павлюковський: Це не свідчить про те, що Україна поки що не може чітко відстояти свою позицію, зокрема в подібних міжнародних переговорах?

Крістіна Аврамченко: Вона навіть не намагалася це зробити. В СОТ треба було подати пояснення, яке не було подане, бо уряд не був «за» цей закон. Експортна стратегія зараз розробляється. Тож побачимо.