ПАРЄ хоче повернути Росії право голосу, щоб вести перемовини, - Ольга Скрипник

Із головою Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник говоримо про те, чому президент ПАРЄ виступив за зняття із Росії санкцій.

Ольга Скрипник: Це була перша сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. І саме  у перший день сесія відкрилася темою Криму. Насамперед для нас було важливо донести брутальні порушення прав людини. Тому ми зосередилися на декількох справах. Перша справа  була про кримських диверсантів. Вона ще не лунала у ПАРЄ, але є дуже принциповою, бо показує як Росія ігнорує Європейську конвенцію з прав людини, яка є базовою для Ради Європи. Ми також зробили акцент на справі Балуха, оскільки ця людина позбавлена волі саме за українські погляди та український прапор у Криму. На жаль, це не одна така справа. Кількість політв’язнів Кремля збільшилася щонайменше до десяти чоловік.

Друга частина нашого виступу стосувалася насильницьких зникнень, до яких причетна Російська Федерація або парамілітарні формування, які  також контролює РФ. Самої делегації від Росії на сесії не було. Вони не приїхали і бойкотують участь у ПАРЄ. Оскільки минулого року вони були позбавлені права голосу.

Анастасія Багаліка: Зараз гаряче обговорюється тема стосовно того, що президент ПАРЄ виступив за зняття із Росії усіх санкцій накладених через анексію Криму. Напевно, йдеться і про право голосу для РФ у Раді Європи?

Ольга Скрипник: Я розумію, що ця заява дуже гостро сприймається українським середовищем. Але якщо говорити про Раду Європи, то треба розуміти, що цей майданчик був створений саме для перемовин. Це суто дипломатичний майданчик. Тому не йде мова про економічні санкції. Потрібно розуміти, що це жодним чином не стосується економічних санкцій, які були накладені на Російську Федерацію через анексію Криму. Ці санкції залишаються, бо Рада Європи не має до них відношення.

Питання про санкції, які говорить президент, стосується дійсно участі делегації Росії у заходах та роботі Парламентської асамблеї Ради Європи. Мова іде про те, щоб повернути їй голос і щоб вона могла брати участь у роботі.

Для чого така заява і яку мету переслідує представник ПАРЄ? Насамперед для того, щоб повернути Росію до діалогу. Все ж таки головний принцип для Ради Європи – це постійні перемовини і пошук компромісів. Тому, багато представників вважає, що все ж таки краще спілкуватися із Російською Федерацією, щоб хоч якось задавати їй питання та вимагати від неї звільнення політв’язнів. Тому що, коли Росії взагалі немає, то це проблема, бо немає із ким спілкуватися. На цю заяву потрібно дивитися саме із такого боку.

Анастасія Багаліка: Якщо повернення відбудеться, то які можливі хронологічні рамки?

Ольга Скрипник: Мені вам важко сказати, оскільки це політичне питання. Мало імовірно, що на зимовій сесії відбудеться. Треба розуміти регламент ПАРЄ. Скоріше за все це питання буде вирішуватися протягом року.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що у сесійній залі його ще будуть дебатувати?

Ольга Скрипник: Так, я думаю, що це питання буде неодноразово підніматися у стінах ПАРЄ.

Анастасія Багаліка: Президента ПАРЄ Педро Аграмунта обвинуватили у проросійських настроях через його бажання повернути Росію у ПАРЄ. Чи поділяєте ви формулювання стосовно проросійськості цього європейського політика?

Ольга Скрипник: Не можу цього стверджувати. Я можу лише говорити про те, що він ставиться до цього як об’єктивний дипломат, завдання якого вести діалог із будь-якою стороною. Тому у нього така заява.

Анастасія Багаліка: Якщо Росію повернуть у ПАРЄ, чи є гарантія, що тема Криму і незаконних дій РФ у Криму не зникне із порядку денного європейських держав?

Ольга Скрипник: Не думаю, що воно зникне. Це також залежить від української сторони. І українська делегація має можливість брати ініціативу по цим питанням. Також є декілька резолюцій ПАРЄ, окремі з яких прямо стосуються теми Криму. Є взагалі по Україні, а є окремі по Криму. І там чітко зазначено, що Російська Федерація чинить незаконні дії, там засуджуються її окупаційні дії. Якщо є ці документи, то це база для Ради Європи. Те, що говорять дипломати – це їхня точка зору, а те що написано у резолюціях – це зобов’язує дотримуватися них.

Проблеми у нас будуть лише тоді, коли питання буде стосуватися прийняття нової резолюції щодо Криму, якщо вона буде іншою. А до цього це будуть просто перемовини і розмови із РФ.