Переселенці і учасники АТО отримуватимуть безоплатну правову допомогу незалежно від доходу
Умови отримання безоплатної правової допомоги змінилися з 5 січня
З 5 січня 2017 року суб’єктами безоплатної правової допомоги є:
- вимушені переселенці
- люди які звернулися по отримання статусу переселенця
- люди які мають статус учасника бойових дій чи звернулися по отримання такого статусу
- люди, чий дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб
- люди, які отримують пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб
Про нові правила, які розширюють перелік категорій населення, що можуть звертатися по безоплатну правову допомогу, говорить Андрій Вишневський, директор Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги.
Лариса Денисенко: Яких змін зазнає система надання безоплатної правової допомоги?
Андрій Вишневський: Закон про безоплатну правову допомогу, на підставі якого ми працюємо, прийнятий в 2011 році і не враховував всіх драматичних змін, які сталися в житті держави. В законі не вказувалися як окремі категорії, що мають право на безоплатну правову допомогу, внутрішньо переміщені особи і учасники бойових дій, а також ті, хто претендує на цей статус. Окрім того критерії малозабезпеченості теж були далекими він реальної ситуації. Раніше правом на безоплатну правову допомогу могли скористатися люди, чий сукупний сімейний місячний дохід менший прожиткового мінімуму. Таких людей не існує. До того ж, правова допомога надається особі індивідуально, а не всій її сім’ї.
Тепер всі ці проблеми вдалося вирішити. 5 січня набули чинності зміни до законодавства. Тепер суб’єктами безоплатної правової допомоги є також вимушені переселенці, люди які звернулися по отримання статусу переселенця, люди які мають статус учасника бойових дій чи звернулися по отримання такого статусу, люди чий дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також люди, які отримують пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
До того, як ця несправедливість була усунена з законодавства, по безоплатну правову допомогу звернулися лише 3% учасників АТО. Серед переселенців ця цифра в 30 разів менша – це лише 0,1% тому що вони могли отримати правову допомогу тільки якщо підпадали під дію закону за іншими пунктами. Тепер, ми сподіваємося, проблему усунуто.
Лариса Денисенко: Фінансові статки переселенців і учасників бойових дій ви не перевіряєте?
Андрій Вишневський: Ні.
Ірина Славінська: Як вдалося здійснити ці зміни? Це була ідея самих адвокатів?
Андрій Вишневський: Як тільки ми почали надавати безоплатну правову допомогу в липні 2015 року, ми помітили ці суттєві проблеми. І ініціювали зміни до закону ще з минулим урядом. На жаль урядовий законопроект про зміни встиг пройти лише розгляд на комітеті, уряд змінився і законопроект за процедурою повернувся назад.
Чинний уряд так само підтримав нашу ініціативу. Але це доволі довгий процес. Тому ми звернулися до народних депутатів і група з трьох нардепів внесла поправку до законопроекту про вищу раду правосуддя. Ось такий був обхідний шлях.
Лариса Денисенко: Чи передбачені в бюджеті кошти на це збільшення категорій, що мають право на безоплатну правову допомогу?
Андрій Вишневський: Система безоплатної правової допомоги готова до збільшення звернень окремих категорій людей. Це не потребуватиме збільшення кількості грошового забезпечення. Зокрема через те, що мінюст заощадив кошти, ліквідувавши понад 600 своїх територіальних відділень. А ми змогли запустити понад 400 бюро правової допомоги. Кількістю людей, які до нас після цього звернулися зросла в 4 рази.
Окрім того створення бюро дозволило посилити наш ресурс за рахунок штатних юристів. Кожне бюро має двох штатних юристів, які прийшли на свої посади через відкритий конкурс. На сьогодні близько третини цивільних справ перекриваються їхніми силами. Ми маємо запас потужностей, щоб забезпечити роботу у разі зростання кількості звернень. Наступного року заплановане зростання бюджетного фінансування на 25%.
Лариса Денисенко: Водночас адвокати говорять про знецінення адвокатської праці. Йдеться про роботу з дуже вразливими категоріями населення. Часто я чую про випадки, коли люди вимагають, щоб адвокат перетелефонував їм за власні кошти, тому що вони не мають грошей. Адвокат це робить, тому що він, як і лікар, відповідальний за людину. Але коли подібні випадки накопичуються, ризикуємо отримати розчарування в професії, втрату відчуття справедливості.
Андрій Вишневський: Стосовно впливу на юридичний ринок, то я не думаю, що центри безоплатної правової допомоги якось істотно на нього впливають. Люди звертаються з питань пов’язаних з соціальним захистом, з питань нарахування пенсій, перерахунку пенсій, питання субсидій. На ринку немає компетентних у цих темах адвокатів тому що немає платоспроможних клієнтів, яким це потрібно.
Нам простіше розвивати пул штатних юристів. Так, ми не можемо сказати, що держава зараз достатньо платить адвокатам, які задіяні в наданні безоплатної правової допомоги. Але було би безвідповідально змінювати рівень оплати адвокатських послуг, не змінивши рівень їхньої якості. В кінці минулого року уряд підтримав нашу ініціативу підвищити в два рази рівень оплати цих послуг але лише з 2018 року. Водночас впродовж 2017 року ми плануємо попрощатися з тими адвокатами, за якістю послуг яких ми не можемо нести відповідальність.