facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Переселенка з Луганська зробить у Львові фото проект про дітей з аутизмом

Якою є Україна очима переселенців? Які емоції об’єднують українські міста і людей, які в них живуть?

Переселенка з Луганська зробить у Львові фото проект про дітей з аутизмом
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Анастасія Багаліка: Як виникла ідея такого проекту?

Катерина Пікун: Идею предложили ребята из Интерньюз при поддержки Посольства Нидерландов. И когда мне позвонили, я очень обрадовалась, потому что для меня это была очень интересная тема. Города мы выбирали хаотично даже во время поездки. В проекте брали участие 6 городов: Киев, Харьков, Днепропетровск, Одеса, Каменец- Подольский и Львов.

Тетяна Трощинська: Яке переселення очима дитини? Зокрема вашої?

Катерина Пікун: Ребенок у меня нестандартный. У него диагноз аутизм. Ему тяжело воспринимать окружающий мир. Но мне приятно, что к нему все доброжелательно относятся. Он скучает по городу. Ему тяжело воспринимать, что нам очень часто нужно менять жилье.

Анастасія Багаліка: Які історії трапилися вам у містах, де ви знімали для проекту?

Катерина Пікун: Во Львове я встретила молодую пару в вышиванках. И именно вышиванки привлекли мое внимание. Оказалось, что ребята из Харькова. Также мое любимое фото – «Руки». Я познакомилась с ребятами и получилось так, что два мальчика друзья. Один с Луганска, а второй со Львова. И встретились они в Днепропетровске. В Одесе человек просто спал и мне было приятно его пофотографировать. А в конце – образ моряка.

Анастасія Багаліка: До цих подій ви багато їздили Україною, щоб сформувати уявлення?

 Катерина Пікун: Я была полностью занята воспитанием ребенка и у меня не было возможности выезжать куда-то. Такая масштабная поездка для меня первая. Мне было очень интересно посмотреть и поделиться с людьми.

Анастасія Багаліка: Чи були якісь речі, які об’єднували Київ та Харків, Львів та Одесу?

Катерина Пікун: Люди, которых я встречала, могли уделить мне много времени. И многие рассказывали о желании помочь и своих переживаниях.

Анастасія Багаліка: Чи зустрічалися вам негативні емоції від людей на вулиці?

Катерина Пікун: Нет. Больше это были люди, которые стеснялись своей внешности.

Тетяна Трощинська: Львів справді такий доброзичливий до переселенців чи це тільки ваша історія?

Катерина Пікун: Я не знаю. Я встретила только прекрасных людей. Львов покорил меня своей теплотой и нежностью.

Тетяна Трощинська: Щоб ви хотіли зробити ще в творчому напрямку?

Катерина Пікун: Я хочу создать проект, где мы расскажем о жизни детей -аутистов. Я хочу, чтобы мамы вместе с детьми рассказали обществу, что такое воспитывать нестандартного ребенка.

Тетяна Трощинська: Чого найбільше не вистачає вашій дитині, щоб повноцінно почувати себе в суспільстві?

Катерина Пікун: Мне кажется, об этом нужно говорить. Больше нужно учреждений. Я надеюсь, что работа будет расширяться и люди поймут, что наших детей нужно принимать и понимать.

Анастасія Багаліка: Де в Києві можна переглянути виставку?

Катерина Пікун: Презентация будет 6 августа в Украинском медиа центре. Фотографии можно будет посмотреть около недели. Все желающие смогу увидеть, насколько искренняя у нас страна и настояний народ.

 

Поділитися

Може бути цікаво

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Чому занижені тарифи на комуналку шкодять підвищенню енергоефективності вашого будинку

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

Для реальних переговорів вікно можливостей відкриється в лютому — Валерій Чалий

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Не плач, якщо не я зупиню Росію, то хто?»: як роми воюють за Україну

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков

«Шахеди» з онлайн-керуванням вже стали масовим явищем — Олег Катков