Переведення Збройних сил Білорусі у бойову готовність — спроба зменшити протестний потенціал — Ігор Тишкевич

Андрій Куликов: Чи є підтримка Лукашенка у Білорусі?

Ігор Тишкевич: Тут питання про яку соціальну групу говорити. Якщо ми говоримо про великі міста та промислові центри, особливо про низький-середній клас, то Лукашенко там програв. Говорити, що підтримка його опонентів 97%, на превеликий жаль, не виходить. За протоколами дільничних виборчих комісій Тихановська в середньому набирала 56%, але це великі міста і обласні центри. Якщо ми йдемо в менші міста, то там ситуація зовсім інша. За моїми підрахунками Тихановська набрала загалом по Білорусі від 37 до 52%, Лукашенко — до 55%. Тому реально встановити, хто переміг сьогодні, неможливо. У демократичному суспільстві йшлося б про другий тур.

Оскільки Білорусь — це все-таки диктатура, то диктатор не може дозволити другого туру. Якщо ми говоримо про столицю, то там підтримка Лукашенка мінімальна, вона стала ще меншою після силових акцій.

Андрій Куликов: Приведення Збройних сил до повної бойової готовності — це демонстрація чи можуть бути складові плану Лукашенка з утримання влади?

Ігор Тишкевич: Це демонстрація, спроба залякати і політична гра з Росією і Заходом. Також це спроба зменшити протестний потенціал. Приведення у повну бойову готовність означає, що значна частка громадян призивається на збори, тобто вони вже не беруть участь в акціях протесту. Лукашенко розуміє, що єдиний потужний центр сили на сьогодні — це Російська Федерація. Росія намагалась підняти градус напруги, щоб у Білорусі не було варіанту мирного компромісу. Для Росії дуже важливо, щоб державні інституції були слабкими. Росія грала, і підтримуючи протестувальників, і підтримуючи Лукашенка. Лукашенко різко змінив риторику, почав говорити про слов’янське братство і Росію-союзника, але при цьому почав шантажувати Захід. Перед виборами серед західних еліт був такий концепт — що краще диктатор, ніж частина Росії.

Андрій Куликов: Яка зараз чисельність збройних сил Білорусі без мобілізації?

Ігор Тишкевич: Без мобілізації кадровий склад складає 65 тисяч осіб, але саме військових – 45 тисяч.

Андрій Куликов: Чи будуть військові виконувати наказ про придушення?

Ігор Тишкевич: Навряд чи. Тут є дуже цікава межа, тому що військові сказали, що вони начебто беруть під охорону пам’ятники Другої світової війни. З точки зору закону, якщо на цих пам’ятниках встановлений караул, то це вже статут караульної служби. В такому разі при спробі нападу на вартового він зобов’язаний використати зброю на ураження, тому це велика провокація.

Лукашенко боїться різких наказів по армії, тому що армія у порівнянні з внутрішніми військами більш білорусоцентрична. Коли Лукашенко дещо нелегітимний, то можуть бути абсолютно різні реакції. Лукашенко пробує спровокувати армію, втягнути в ці процеси, щоб армія не залишалась спостерігачем і була позбавлена на майбутнє можливості прийняти інший бік.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі