Перші вибори старост в Україні: проблеми та перспективи

У 30 українських громадах вже відбулися вибори старост, передбачені законом про децентралізацію. З чим пов’язані маневри деяких політичних сил довкола питання децентралізації та які подальші кроки по впровадженню цього закону чекати українцям, — з’ясовуємо з директором Інституту розвитку територій Юрієм Ганущаком.

Андрій Куликов: Сьогодні в Україні відбулися вибори 29 старост. Наскільки ці вибори є значущими і чому саме вони у нас першими в цьому році відбулися?

Юрій Ганущак: Значущість цих виборів полягає в тому, що вони перші і першим старостам буде досить незвично. Їх повноваження визначені законом, але це зовсім новий інститут в Україні, і ці люди зіштовхнуться з цілим рядом проблемних питань.

Закон виписаний таким чином, що старости перебирають на себе більшість функцій сільського голови і секретаріату. Великих труднощів не буде, але з часом треба буде посилювати вплив старост у громаді і треба буде трохи міняти закон.

Андрій Куликов: Наскільки кандидати у старости і старости підготовлені до цієї роботи? Скільки з них походять з середовища сільських голів, а скільки нових людей?

Юрій Ганущак: Це не так важливо. Дуже багато людей входять в публічне управляння з нуля і стають керувати навіть великими містами. Наразі головна мета полягає в тому, щоб простежити за тим, які труднощі виникають у роботі старост і відповідним чином відкоригувати законодавство.

Анастасія Багаліка: Сьогодні увагу питанню децентралізації приділяли в своїх промовах президент Порошенко і прем’єр-міністр Яценюк. Це пов’язано з Мінським процесом. Як ці речі перегукуються з тим, що вже відбувається в рамках децентралізаційного процесу, що вже розпочався?

Юрій Ганущак: Зараз треба виходити з того, що або ми зараз робимо децентралізацію, або ми її вже не робимо ніколи. На цей процес наклалося дуже багато: зовнішній тиск і внутрішні потреби. Я зацікавлений в тому, щоб проблеми вирішувалися внутрішньо. Зовнішній тиск може допомогти, а може і зашкодити Україні. Наш політикум відстає від суспільства і його потреб суттєво, тому я сподіваюся, що зовнішній тиск все ж допоможе.

Андрій Куликов: Яку роль відіграють у нинішніх процесах децентралізації такі організації як «Асоціація міст України», «Українська асоціація обласних та районних рад»?

Юрій Ганущак: Якщо ми хочемо мати дійсно децентралізовану державу, то в розмові між органами місцевого самоврядування і урядом має бути посередник. Логічно, що це буде певна асоціація. Саме тому прийнятий закон про асоціації вказує, що є такі посередники. Це є абсолютно нормальним явищем.

Один із принципів передачі повноважень — це наявність постійних консультацій на предмет того, скільки коштують повноваження, чи доцільно їх передавати, чи можуть освоїти ці повноваження органи місцевого самоврядування. Це мають вирішувати люди, які сидять не на місцях, а які можуть узагальнити ситуацію і діяти, як аналітичні центри.

Анастасія Багаліка: Чи може зовнішній тиск спричинити те, що децентралізація зашкодить процесам, що відбуваються в країні?

Юрій Ганущак: Децентралізація за означенням не може нашкодити країні. Вона означає передачу повноважень і відповідальності за прийняття рішень. Фактично — це диверсифікація ризиків, адже міськради можуть приймати рішення, які ніколи не прийме Верховна Рада.

У нас зараз в державі відбувається дуже швидка регіоналізація. Фактично розпад країни на феодальні удільні «князівства». Наприклад, теж саме Закарпаття практично не кероване з центру. Якщо ми не зробимо децентралізацію, то країна буде мати дуже погані перспективи. Децентралізація сьогодні фактично рятує країну. Президент і спікер ці питання теж чудово розуміють, тому і наполягають на них.

Анастасія Багаліка: За умови збройного конфлікту на території країни, децентралізація буде тими ліками, які потрібні?

Юрій Ганущак: Так. Це абсолютно необхідний елемент. Адже децентралізація передбачає передачу локальних повноважень, серед яких немає силових структур. І в той же час державна влада в особі префектів звільняється від тиску місцевої еліти. Префект — це представник саме держави, а не місцевої еліти. Це є важливим елементом децентралізації і проти нього надзвичайно протестують деякі наші фракції. Якщо всі позиції децентралізації не будуть впроваджені, нас чекає розпад держави.