Підняти пенсійний вік вимагає не МВФ, - Тарас Козак

Про особливості проекту нового бюджету спілкуємось із економістом Тарасом Козаком.

Ведучі

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Підняти пенсійний вік вимагає не МВФ, - Тарас Козак
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/09/hr_hh_2016-09-22_kozak.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/09/hr_hh_2016-09-22_kozak.mp3
Підняти пенсійний вік вимагає не МВФ, - Тарас Козак
0:00
/
0:00

Василь Шандро: На своїй сторінці у соцмережі ви почали огляд бюджету з того, що «бюджет країни – це очищена від словоблуддя і концентрована у цифри політика держави». Наскільки законопроект цього бюджету очищений від словоблуддя?

Тарас Козак: Очищений від словоблуддя, тому, що у парламенті, чи з урядових трибун, вони (політики – ред.), знаєте,  дуже легко на біле кажуть чорне  і навпаки. Тому, що за різними словами можна приховати абсолютно інший сенс. Цим наші політики володіють надзвичайно чудово, і дай Бог, щоб вони володіли всім так, як майстерністю слова.

Я часто називаю це словоблуддям, тому що справді зрозуміти, що мається на увазі неможливо. Одними й тими ж словами, умовно, можна висловлюватись за якийсь законопроект, або проти, але так і не дійти до суті законопроекту. На відміну усіх цих законів, які досить розмиті і які складно трактувати , бюджет – це дуже чіткий закон (законопроект – до того часу, поки його не ухвалили), де написано чітко: скільки кому грошей дати, і де які гроші взяти. Тут уже як його не крути, але якщо, умовно кажучи, на пенсіонерів виділяється певна сума, то вона такою і є, тобто гроші ідуть на пенсіонерів, а не якісь інші витрати. Тому це чіткий законопроект, і хотілось би, щоб Україні було таких більше.

Василь Шандро: Ви говорите конкретно про цей законопроект?

Тарас Козак: Маю на увазі взагалі будь-який проект бюджету, чи бюджет. Там в основному найголовніша частина – це цифри. Звісно, ще є  якась пояснювальна частина, записка чи то додаткові матеріали, які пояснюють цифри, або викладені умови. Наприклад, що стаття буде діяти, але за умови збору  більших доходів, ніж планується.
Самі ж цифри – це дуже чітко. Якщо ми говоримо, що піднімемо зарплатню вчителям на 20 відсотків, то там це так і повинно бути. Адже ми можемо подивитись на бюджет минулого року і звірити, чи справді уряд виконує свої зобов’язання. Але якщо уряд говорить, що підніме соціальний бюджет цього року, а видатки на соціальні потреби менші, ніж рівень інфляції, то це намагання видати бажане за дійсне.

Тетяна Трощинська: Я звернула увагу на два акценти у законопроекті бюджету. Перший – це наголос на підвищення соціальних стандартів. Другий – джерела наповнення, де сказано, що вони реалістичні цього року, на відміну від інших бюджетів. Але якщо почитати не економісту, то там йдеться про підвищення ввізних мит, акцизів та приватизацію. І це якісь такі ризикові речі, як от приватизація, де підприємства ще не виставлені на приватизацію і ми не розуміємо, що уряд із них збере. Чи це помилкове враження?

Тарас Козак: Дещо правильно. Але дещо я би виправив. Зростання в цьому бюджеті у першу чергу за рахунок ставок по акцизах. Акцизи – це податок, що збирається зі шкідливих речей. Наприклад, тютюн, спиртне, бензин, чи паливо дизельне, яке забруднює довкілля. Акцизи  в першу чергу зростають на тютюн і спиртні напої.
Щодо доходів від приватизації, то на 2017 рік їхня сума складатиме 17 мільярдів гривень. А це такі ж самі, як були у 2016 році.  Тобто плануємо ми приблизно однаково, як і збираємо.
 

Тетяна Трощинська: Ішлося про кілька десятків компаній, які мали бути виставлені на приватизацію.

Тарас Козак: Коли виходив на трибуну екс-міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус і закликав депутатів дозволити приватизувати низку підприємств. Зокрема, монстр «Укрспирт», який наші депутати хочуть залишити у державній власності. Не вдалося.
У нас величезна корупція у країні і компаній, які знаходяться у державній, чи власності уряду, неефективно управляються. Корпоративне управління державних підприємств – це просто наша біда.
До того ж абсолютна більшість таких підприємств є збитковими. І це означає що ми, платники податків, віддаємо частину своїх грошей, щоб вони могли платити  зарплатню своїм працівникам.
Уряду не вдається приватизувати велику кількість державних компаній, по-перше, через те, що не всі він може виставити на приватизацію. А друга проблема у тому, що компанії які уряд може продавати, він продавати не спішить. Бо поставити свою людину керувати хорошим підприємством – це мета української політики.

Василь Шандро: Чи є механізм відповідальності щодо головного фінансового документу держави?  Я не кажу про кримінальну, а  швидше про моральну чи адміністративну.

Тарас Козак: В світі для таких випадків існує термін «політична відповідальність». Це означає, що у таких випадках політик втрачає довіру населення. В Україні ця теорія не працює взагалі. Тому що ми знаємо, як люди, які мали близький до нуля рейтинг, виграють вибори, вкачавши десятки мільйонів доларів у телебачення.

Василь Шандро: Наскільки соціально вразливі категорії країни  наступного року мають перспективу вирватися за межі цієї бідності?

Тарас Козак: Поки що у нас не має проекту бюджету пенсійного фонду. Він зазвичай з’являється пізніше. Відповідно немає розрахунків яка буде середня пенсія і скільки планується пенсіонерів, Тому складно сказати, що буде з пенсіонерами.
Щодо працівників бюджетних установ, зокрема лікарів, вчителів,  Лікарям збільшують зарплатню на 30 відсотків, а вчителям в середньому на 20 відсотків у 2017 році. Але це тільки дві категорії, а існує значно більше громадян України, які заслуговують серйознішу зарплатню від держави. Також підвищуються витрати у без пековому секторі. В цілому підвищення не буде таким, якого заслуговують наші люди.

Тетяна Трощинська: З одного боку йдеться про підвищення соціальних стандартів, а з іншого боку – нещодавно оприлюднено меморандум МВФ стосовно можливого виділення четвертого траншу. Там ідеться про підвищення пенсійного віку, який би мав бути ухвалений у грудні?

Тарас Козак: Не зовсім так. Є угода, яка підписана 2011 року.  А всі наступні документи підписуються виключно українськими очільниками. Під кожним меморандумом, тобто переліком наших обіцянок підписуються чотири особи: президент,  прем’єр-міністр, міністр фінансів та головою НБУ. Це наші зобов’язання, які ми ж і підписуємо.

Тетяна Трощинська: Але нам транш потрібен?

Тарас Козак: Я вважаю, що ні. Насправді у транші, який ми отримали минулу п’ятницю, не так важливі були кошти, як сам сигнал. Що поважний Міжнародний валютний фонд вважає, що Україна більш-менш рухається. І це відкриває шлагбауми, щоб приходили інші гроші.

Щодо пенсійного віку, то Україна зобов’язується провести до кінця цього року пенсійну реформу, тобто, збалансувати дефіцит пенсійного фонду та зменшити пільги. Адже українці виходять на пенсію не у 60 років, а у нас  середній вихід українця на пенсію близько 50-ти років. І все через те, що у нас велика кількість пільгових категорій.

Тетяна Трощинська: Тобто ця вимога стосується  більше пільгових пенсій?

Стосується їхнього скасування, але крім військових спеціальностей.  Натомість у нас лякають, що це вимога МВФ –  підняти пенсійний вік.