«Політичний неліквід»: чому так говорять про себе родичі зниклих безвісти на Донбасі та що блокує пошуки їхніх рідних?

Як просуваються пошуки людей, що вважають зниклими на непідконтрольних територіях, і що заважає цим пошукам?

Ведучі

Валентина Троян

«Політичний неліквід»: чому так говорять про себе родичі зниклих безвісти на Донбасі та що блокує пошуки їхніх рідних?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-hh-20-09-18_soloduhina.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-hh-20-09-18_soloduhina.mp3
«Політичний неліквід»: чому так говорять про себе родичі зниклих безвісти на Донбасі та що блокує пошуки їхніх рідних?
0:00
/
0:00

Про це поговорили із представницею об`єднання рідних зниклих безвісти «НАДІЯ» Вікторією Солодухіною.

Валентина Троян: У нас багато говорять про людей, які у полоні чи у в’язницях, але дуже мало можна почути про те, як просуваються пошуки зниклих безвісти внаслідок збройного конфлікту. Коли востаннє ви зустрічалася з представниками Офісу президента або з іншими представниками влади, які допомагають у пошуках таких людей?

Вікторія Солодухіна: По великому рахунку, нам не допомагає ніхто. Якщо говорити про представників влади, з якими ми все ж таки зустрічалися, то у серпні ми зустрічалися із головою Ради ветеранів та волонтерів Сергієм Куніциним, з представниками омбудсмена, і 29 серпня мати двох зниклих в боях добровольців Катерина Хомяк зустрічалася із президентом.

Вікторія Солодухіна, Катерина Хомяк, Світлана Анікіна 

Валентина Троян: Всі ці шість років як відбуваються пошуки?

Вікторія Солодухіна: У 2018-му був ухвалений закон про статус зниклих безвісти, і, згідно з ним, у листопаді цього ж року мала зібратися комісія у справах зниклих безвісти при Кабміні. Саме ця комісія мала формувати реєстр зниклих безвісти, керувати пошуками тощо. Зараз вже середина вересня 2020 року, а комісія так і не була зібрана.

Ще за попередньої влади в нас було три засідання у Комітеті Верхової Ради з прав людини. Туди викликали представників Кабміну, навіть запрошення пану Гройсману відправили. Але голова комітету Григорій Немиря тоді сказав, що на моїй пам’яті це вперше, коли тричі викликалися на засідання комітету представники Кабміну і вони не прийшли.

Рік усім було не до зниклих безвісти, нарешті в липні зібрали новий склад цієї комісії, але вона все одно жодного разу не збиралася. Ми зверталися і в Офіс президента, і в офіс омбудсмена, але все дарма.

Одна з мам сказала — ми політичній неліквід. На нас не зробиш піару, від нас можна отримати тільки неприємності, тому ніхто не хоче цим займатися. А поки немає комісії, офіційно цим ніхто може не займатися.

  • Одна з мам сказала — ми політичній неліквід. На нас не зробиш піару, від нас можна отримати тільки неприємності

Валентина Троян: А що саме ця комісія має робити?

Вікторія Солодухіна: Вона повинна керувати пошуком зниклих безвісти, має встановити їх долю. Насамперед, вона складає реєстр таких людей. Коли в нас питають, який статус наших родин і чи користуємося ми якимись пільгами, ми відповідаємо, що ні. Адже для того, щоб отримати якийсь статус, потрібно потрапити у якийсь реєстр. Після створення такого реєстру, хлопці потраплять у списки зниклих безвісті. Потім ця комісія створює пошукові групи. Два роки пошукові групи просто сидять і не займаються пошуком зниклих безвісті, тому що немає комісії, яка б могла дати на це дозвіл. Навіть ті організації, які займаються пошуками тіл, не можуть офіційно працювати, поки не буде створена ця комісія.

Валентина Троян: Скільки у ваше об’єднання входить людей?

Вікторія Солодухіна: У наше об’єднання входить приблизно 120 родин. Усього ж по Україні, згідно списків  Міжнародного Червоного Хреста, 756 родин зниклих безвісти.

Валентина Троян: Чи є можливість робити щось самотужки?

Вікторія Солодухіна: Ми робимо. Ми опитуємо людей, які повернулися з полону. Таким чином ми намагаємося встановити долі хлопців, які зникли безвісти.

Дуже часто нам допомагають соціальні мережі. У кінці 2015 року ми кинули клич по фотографіям наших полонених, які були зроблені у Сніжному. Тоді ми отримали багато перепостів. Зрештою ми зустрілися з цими хлопцями, і вони моїй подрузі, в якої пропав син під Іловайськом, сказали, що вони сиділи з ним в одній камері. Людей, які це стверджують, ми знайшли шестеро. А моїй подрузі двічі прийшло підтвердження на 99,99% по збігу ДНК-тестів з тілом померлого бійця.

Валентина Троян: Тобто людина, можливо, у полоні, а матері підтверджують, що її сина знайдено серед мертвих?

Вікторія Солодухіна: Саме так.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS