Половина політикуму ненавидить закон про прозорі фінанси партій, — Таран

Наталя Соколенко: Вікторе, як ви оцінюєте цей перший рік?

Віктор Таран: Якщо бути об’єктивним, то закон діє з 1 липня, хоча був прийнятий 8 жовтня минулого року: маємо лише 3 місяці з часу, коли він запрацював. Тому робити якісь висновки рано, адже партії поки відзвітували лише за два квартали своєї фінансової діяльності, що не включали державного фінансування. Вперше ми маємо таку прозорість і це показало системну кризу політичних партій. Зокрема те, що частина партій фінансувалась з-закордону.

Сергій Стуканов: Маємо прецеденти, коли партія відмовлялася від державного фінансування. Вона може фінансуватися з інших джерел за умови, що це буде прозоро й публічно, так?

Віктор Таран: Абсолютно вірно. Так, Опозиційний блок задекларував свої доходи за два квартали — понад 6 млн грн. Для розуміння — всі інші партії показали 36 млн грн. доходу, із них 6 млн — в Опозиційному блоці (це внески виборців, а не державне фінансування).

Для того, щоб закон про прозоре фінансування партій повноцінно запрацював, необхідно, щоб пройшло мінімум 2 виборчих цикли, а це 8-10 років. Його ненавидить половина політикуму.

Країни, які цей закон впроваджували, робили це у 60-ті роки минулого століття. Якщо ми говоримо про країни Балтії, Східної Європи — це початок 90-х років.

Перші цифри ми побачимо 10 листопада, а на середину листопада ми запланували форум, на якому розкажемо, як партії витрачають гроші. Певні кореляції зможемо робити аж через 2 річних звіти. Тому це дуже довга гра.

Наталя Соколенко: У чому полягає ненависть політикуму до цього закону?

Віктор Таран: У звітах виборець може прослідкувати, на що партія витрачає його внески. Понад 80% — утримання офісів, машин, це зарплатні. Уявіть собі, що найдорожча машина орендується партією «Батьківщина» за 250 тисяч на квартал. Виборці з одного боку чують соціальний популізм, а тут таке авто — виникає дисонанс.

Є гарна новина — в листопаді запускаємо сайт із профайлами партій, що розбиті на кілька груп. Перша — ті, що представлені у парламенті понад 5%, друга — це, умовно, медійно сильні. Ще одна умова — мають представництво більш, ніж в одній міській раді. В цих профалах можна буде бачити скільки грошей надійшло, скільки витрачено, хто вносить кошти, зарплати, за скільки орендують офіси. Це електронні декларації партій.