Business.ua
Євген Павлюковський: Для 18 676 осіб було припинено громадянство України, починаючи із 7 червня 2014 року.
Ірина Славінська: Чи варто шукати на сайті Президента 18 676 указів?
Ольга Поєдинок: Ні, це акти індивідуальної дії, публікувати їх недоцільно, бо вони стосуються відносин кожної з державою Україна.
Євген Павлюковський: На сайті Президента петиція про позбавлення громадянства за сепаратизм набрала 25 тис. підписів, але на одній з конференцій Президент сказав, що для цього немає законодавчих інструментів.
Чи є різниця між позбавленням і припиненням громадянства?
Ольга Поєдинок: Будь-які способи, якими людина перестає бути громадянином України, називають припиненням громадянства. Це найбільш широке поняття. Припинення може відбуватися у кілька способів, один з них ― вихід із громадянства ― коли особа добровільно припиняє своє громадянство.
І позбавлення, і втрата громадянства передбачають припинення громадянства за ініціативою держави. Позбавлення громадянства неможливе, оскільки це чітко прописане в Конституції. А втрата громадянства ― це те саме припинення громадянства з ініціативи держави, але не як покарання особи, а як дії держави у відповідь на дії особи.
У ст. 19 ЗУ «Про громадянство України» встановлені підстави для втрати громадянства: добровільне набуття громадянства іноземної держави; коли українське громадянство було набуте у результаті обманних дій, подання свідомо неправдивих відомостей чи фальшивих документів; добровільний вступ особи на військову службу іноземної держави.
Ірина Славінська: Який механізм втрати громадянства, якщо є для цього передбачені законом підстави?
Ольга Поєдинок: Державна міграційна служба формує відповідне подання. Існує порядок, де чітко прописано, як це відбувається, який пакет документів треба сформувати. Коли цей пакет сформовано, питання розглядають на Комісії при Президентові України з питань громадянства, і все це завершується шляхом видання указу Президента.
Групових процедур позбавлення громадянства немає.
Євген Павлюковський: Наскільки служба у військах РФ по призову у Криму є підставою для втрати громадянства?
Ольга Поєдинок: По призову ― це не добровільно, і ця норма не працює. І ще ця норма не працює, тому що кримчани стали не громадянами України не добровільно.
Якщо українці не з Криму добровільно вступили до лав ЗС РФ, виникає питання доведення: хто може довести, яким чином особа стала військовослужбовцем іншої країни?
Україна повинна подати запит до Росії: чи є такий військовослужбовець, як він ним став. Ймовірно, що РФ такої відповіді не надасть, тому що це пов’язано з державним суверенітетом і внутрішніми справами РФ, вона може не ділитися цією інформацією.
Євген Павлюковський: Чи можна застосувати таку процедуру до учасників незаконних збройних формувань?
Ольга Поєдинок: Ні, йдеться про службу в збройних силах іншої держави. «ЛНР» і «ДНР» ― це не держави, відповідно, до учасників цих збройних формувань треба застосовувати процедури як до звичайних кримінальних злочинців.
Ірина Славінська: Наскільки поширеними є ідеї про те, щоб обійти заборону позбавлення громадянства?
Ольга Поєдинок: У правничому середовищі ці дискусії дуже жваві, особливо після позитивного висновку Венеціанської комісії щодо подібного французького законопроекту. Але ми в ефірі Громадського радіо обговорювали детально відповідні міркування Венеціанської комісії і дійшли до висновку, що у Франції й України різні міжнародні правові зобов’язання.
На відміну від Франції, Україна є учасником Європейської конвенції про громадянство і Конвенції про скорочення безгромадянства. Відповідно до Конвенції про скорочення безгромадянства, у держави є можливість зробити відповідну заяву і зарезервувати за собою право позбавляти громадянства за отакі дії всупереч інтересам держави, навіть якщо людина стане апатридом.
Україна не робила таких заяв, відповідно, вона цього робити не може. Якщо навіть сепаратист діє всупереч інтересам України, Україна не може ініціювати втрату громадянства, якщо в результаті він стане особою без громадянства.
Коли законодавець приймав Конституцію, він заборонив позбавлення громадянства, щоб уникнути повтору СРСР, коли громадянства позбавляли за інакомислення ― це була додаткова санкція до кримінальної статті.
Терміни позбавлення і втрата громадянства є застосовними у міжнародному праві, коли припинення громадянства здійснюється за ініціативою держави, а в Україні відмінність між ними ще не має офіційного тлумачення.
Євген Павлюковський: Якщо буде можливість позбавляти громадянства за сепаратизм, то Україна втрачатиме можливість кримінального переслідування цих осіб?
Ольга Поєдинок: Україні це буде робити значно складніше, тому що своїх громадян піддавати кримінальному переслідуванню значно легше.
Ірина Славінська: Зі згаданих майже 19 тис. осіб, що припинили українське громадянство, 15,5 тис. осіб припинили громадянство добровільно, 172 особи ― втратили громадянство через одну зі перелічених причин, 2901 особа втратили громадянство за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Про які підстави і які договори ідеться?
Ольга Поєдинок: Як правило, ідеться про міжнародні договори, що передбачають, що якщо особа набуває громадянство однієї держави-учасниці договору, то припиняється громадянство другої держави-учасниці.
Євген Павлюковський: Була заява від Ляшка, що Президент 29 квітня підписав указ про припинення громадянства Андрія Артеменка, який раніше нібито передавав колишньому раднику Дональда Трампа план нормалізації відносин між Україною і Росією.
Ольга Поєдинок: Це можливо, тому що Артеменко сам зізнавався, що у нього не тільки українське громадянство. Якщо Державна міграційна служба отримала підтвердження, що він добровільно набув іноземне громадянство, і переконалася, що внаслідок втрати українського громадянства не стане апатридом, то таке цілком могло бути.
Мене бентежить певна вибірковість у застосуванні ст. 19 ЗУ «Про громадянство України». Думаю, українських громадян, які добровільно набули громадянства інших держав, набагато більше, ніж оприлюднені цифри.
Ірина Славінська: А наскільки прозорою є процедура надання українського громадянства?
Ольга Поєдинок: Не знаю, але з позиції закону, ця процедура може бути прискореною. Є положення, відповідно до якого, багато вимог по натуралізації, які застосовують до усіх людей, не будуть застосовуватися до осіб, прийняття до громадянства яких становить державний інтерес для України.
У нас вчорашні іноземці спромоглися дуже скоро отримати громадянство саме на цій підставі.
Євген Павлюковський: Як щодо тих, які просять політичного притулку в Україні?
Ольга Поєдинок: Притулок, статус біженця і громадянство ― різні поняття. Притулок ― мало врегульований інститут. Статус біженця врегульований досить добре. Для того, щоб особа набула цього статусу, є певні вимоги. Для особи з таким статусом спрощена процедура набуття українського громадянства ― наприклад, вона повинна прожити в Україні не 5 років, а 3.