Пропаганда в ОРДЛО використовує тему жертв війни, але це не означає, що ми не повинні шанувати їхню пам’ять – конфліктологиня

Забуті жертви війни. Чому в Україні не згадують загиблих під час обстрілів на окупованих територіях та не звітують про результати розслідувань цих подій?

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Ірина Брунова-Калісецька

Пропаганда в ОРДЛО використовує тему жертв війни, але це не означає, що ми не повинні шанувати їхню пам’ять – конфліктологиня
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-hh-20-06-05_Rets_BrunovaKalisetska.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-hh-20-06-05_Rets_BrunovaKalisetska.mp3
Пропаганда в ОРДЛО використовує тему жертв війни, але це не означає, що ми не повинні шанувати їхню пам’ять – конфліктологиня
0:00
/
0:00

Коментує психологиня-конфліктологиня Ірина Брунова-Калісецька та журналіст Ігор Рец.

Ірина Брунова-Калісецька: Не пам’ятати і не говорити про це не можна, це призведе до певних негативних наслідків. Проте я хочу сказати про інше. Існує ціла система міжнародного гуманітарного права, яка говорить про систему правових норм захисту жертв війни і захисту цивільного населення. Але в медіа немає розуміння того, що мирне населення не має страждати. Є ціла система, яка передбачає засоби ведення війни, щоб зменшити страждання мирного населення.

Чому ж ми про це не говоримо? Мені здається, що ці останні шість років у нашому наративі пам’яті про війну — не пам’ять про жертви, а в першу чергу пам’ять про воїнів – про тих, хто уособлює в собі героїчний образ тих, хто країну захищає. Це дуже зрозуміло, адже ми перебуваємо ніби у стані захисту від збройної зовнішньої агресії й тих бойовиків, які взяли зброю у 2014 році і пішли на українських громадян, бувши самі українськими громадянами.

Мені здається, що ми зможемо перейти до пам’яті про жертв, при чому з обох боків. Це наблизить нас до відчуття того, що війна не завершується тоді, коли припиняють стріляти. Для мене психологічно війна завершується тоді, коли ми можемо разом пам’ятати про спільні жертви. Скільки часу пройде, коли країна зможе з цього героїчного наративу пам’яті перейти до пам’яті про жертв? Зараз сказати важко.

Мені здається, що це важливо і тому, що коли ми про це мовчимо, це дає фору маніпуляціям і пропаганді з іншого боку – з боку Росії, зокрема. Коли ми можемо визнати, що можливі дії української армії призвели до надмірних втрат серед мирного населення, я думаю, це зробить нас набагато сильнішими у протидії цим маніпуляціям і пропаганді.

З мого досвіду роботи зі збройними конфліктами по всьому світу, я дуже часто бачу маніпуляцію або емоційне загострення на тему жертв: не просто співчувати, а показувати, які жахи творять ті й ті. Тому в цьому контексті те, як зараз використовується тема жертв ОРДЛО, скидається на те, що вони це використовують у пропагандистських цілях. Але це не означає, що ми не маємо про це говорити, не маємо говорити про жертв і шанувати їхню пам’ять.

Ігор Рец: Я не можу сказати, що ми не готові. Наприклад, коли був обстріл під Волновахою, ми всі співчували. Мені це тоді здавалося лицемірством, адже я знав, що було багато інших випадків, про які говорить ОБСЄ, але ми не співчуваємо. Коли був обстріл у Маріуполі, ми теж співчували, і я вважаю, що це правильно. Ми маємо розуміти, що прості люди гинуть під час війни.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.