Прожити кожен день як 10 років: арт-проект на підтримку дитячої паліативної медицини

Актриса та натхненниця арт-проекту «Оскар та Рожева Пані», що покликаний привернути увагу до дитячої паліативної медицини, розповідає про прем’єру, яка відбудеться у Києві 11 жовтня. «Цей проект — перший такий в Україні», — розповідає Ірма Вітовська.

Ірма Вітовська: Цей проект можна назвати копродукцією. І мені дуже приємно, що Івано-Франківщина, яка взяла у ньому безпосередню участь, показала приклад роботи з паліативно-хоспісною практикою, особливо у дитячій тематиці: громада зібрала гроші і відкрила паліативне відділення на два поверхи, що вміщують 15 ліжок.

Тетяна Трощинська: Це незвична для України вистава.

Ірма Вітовська: Це не зовсім вистава, ми називаємо це арт-проектом. Ми поєднуємо театр і анімацію. На сцені існуватиме два жанри одночасно.

Тетяна Трощинська: Не всі знають, що таке паліативна практика і чому її важливо  пропагувати в арт-середовищі.

Ірма Вітовська: Паліативна медицина — це допомога невиліковно хворим, зокрема, дітям. Хоспісна практика — це допомога на останній фазі невиліковної хвороби. Ця допомога розтягується на роки. З дітьми — ще важче, адже це зовсім інша філософія, часто вони є ізольованими.

Найперше, що спонукало нас активно впливати творами на владу, людей, від яких залежить життя цих хворих, — це те, що ми фіксуємо 17,5 тис. дітей на рік, які помирають, не маючи доступу до неін’єкційних засобів знеболення.

До того ж, цим дітям не надано статусу невиліковно хворих. В Україні трактують, що тут немає невиліковно хворих дітей, але по факту медицина не всесильна і потрібно визнати, що діти з такими патологіями залишаються наодинці із своїми хворобами.

Тетяна Трощинська: Хто такий Оскар і Рожева Пані?

Ірма Вітовська: Рожева Пані — людина, яка трапляється хлопчикові Оскару, якому залишилося прожити останніх 10 днів, і пропонує йому прожити їх як 10 років. В цьому арт-проекті дуже багато листів до Бога, милосердя, віри. На мою думку, цей проект — єдине, що може вплинути на людей, від яких залежить життя невиліковно хворих.