Приватизація під час війни: думка нардепа і ветерана АТО Ігоря Лапіна

Запитаємо в самого пана Ігоря, який є гостем нашої студії.

Андрій Куликов: В нас недавно в студії був Валерій Калниш, який був присутнім на форумі в Давосі, і коли я його спитав, які новини він звідти привіз, найперше, про що він сказав, що буде велика приватизація. І те, що на всесвітньому форумі говорили про українську приватизацію, викликає великий інтерес. Чого очікувати?

Ігор Лапін: В контексті прийняття законопроекту, який ми проголосували щодо приватизації, я вважаю, що інтерес до приватизації у Давосі викликаний тим, що на сьогодні загальний ринковий принцип «купуй, коли дешево, продавай, коли дорого» є актуальним. Наразі інвестори розглядають Україну як державу, в якій вигідно купувати активи, тому що в нас іде війна і все не дуже дорого. І тому що у цьому законі прийнято процеси приватизації, які підсилюють інтерес інвестора. Тому я думаю, що ці два моменти – економічна складова та юридичний захист – сприяли сплеску емоцій навколо нашої приватизації.

Андрій Куликов: Отже, можна очікувати, що нарешті прийдуть міжнародні інвестори?

Ігор Лапін: Так, цього очікувати дійсно варто.

Слухачка з Луганщини: Як під час війни можна займатися приватизацією?

Ігор Лапін: Саме сьогодні, під час війни найбільше грабується держава. Якщо ми візьмемо ціну Одеського припортового заводу до війни, він коштував близько 1 мільярда гривень. Наразі було вже дві провальні спроби приватизації, ніхто його не хоче купувати навіть за 500 мільйонів, а він продовжує накопичувати борги. Фірташем були створені спеціальні схеми, щоб загнати ОПЗ в боргову яму за рахунок підняття ціни на сировину, а це є газ. І на сьогодні перспектива Одеського припортового заводу – віддати Фірташу його за борги. Тому що при таких прихватизаціях, які ми провально проводили минулі роки, вже не можна тягнути далі. Скільки ж тоді він буде коштувати? А в цього заводу є ще свій ресурс.

Слухачка з Луцька: Скажите на примере «Криворожстали», чем частная приватизация лучше государственного управления?

Ігор Лапін: На прикладі «Криворіжсталі» можна сказати наступне. «Криворіжсталь» – було підприємство, яке через прокладки та офшорні компанії втрачало дуже багато коштів. Держава від цього не доотримувала гроші в якості податків. На сьогоднішній день, провівши приватизацію, держава отримала одразу велику суму коштів за саму приватизацію, також «Криворіжсталь» на сьогодні працює, створені робочі місця, завод не закрився. А в Одеському припортовому заводі в минулому році в перший раз за всю історію заводу була зупинка виробництва. В нас, на жаль, спрацьовує скрізь теза, що держава – неефективний менеджер. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.