Путін і Мілошевич схожі: не хочуть нікого слухати, мають свою ідею і роль

Гість — Володимир Цибульник кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії й Герцеговині (2018 рік).

Володимир Цибульник: Було б добре, щоб Сербія, яка є великою державою Західних Балкан сформулювала свою точку зору і засудила агресора. Вучич зі своєю заявою потрапив у пастку. Україна ще у 1999 році засудила бомбардування Сербії.

Не можна порівнювати боротьбу народу Косово і ситуацію з «ЛДНР», як це робить російська пропаганда. Це суперечить усім науковим підходам. «ЛДНР» — це окупація. Косово — це боротьба за незалежність, яку визнали понад 100 країн. Україна ще має це зробити. РФ, не визнає Косово, однак має там своє дипломатичне представництво.

Якщо говорити про виступ Путіна щодо історії створення України, входження у НАТО, то пропаганда має бути мудрою, тоді вона матиме успіх. На росіян вона впливає, однак страшно, що людина з такою точкою зору є володарем держави. На таке треба реагувати точковими відповідями, по кожному пунктові. Він міняє всю архітектуру безпеки світу. Він не передбачуваний.

Які уроки Балкан?

Володимир Цибульник: Треба дипломатично розв’язувати усі проблеми, не можна це робити бомбардуванням. Коли йде бомбардування люди підписують угоди для зупинки війни. Однак потім з’ясовується, що угода не діє, заважає розвиткові країни. Колоніальне минуле окремих держав, РФ зокрема, домінує. Цей фактор впливає на весь світ. Це починають розуміти у Європі.

Коли у 1994 році Україна пропонували Мілошевичу послуги посередниці, радила не доводити до війни, він не хотів це чути. У цьому Путін і Мілошевич схожі. Не хочуть нікого слухати, мають свою ідею і роль. Мілошевич теж хотів зібрати землі у Велику Сербію, попри усе.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту