Путін воює проти всього українського: мови, культури, народу, — Юрій Щербак
Є фактор етнічної війни Росії проти України — війни Путіна проти українців. Про перспективи міжнародного суду ООН в Гаазі говоримо із дипломатом Юрієм Щербаком
Дмитро Тузов: Наскільки реалістичним є варіант, що Україні вдасться змусити Росію піти з Донбасу і заплатити компенсацію за все зруйноване на Сході нашої країни?
Юрій Щербак: Хочу застерегти наших слухачів від надмірної ейфорії чи надмірних очікувань. Давайте дотримуватися юридичних фактів. Суд ООН – це спеціалізований суд, що розглядає вузькі питання порушення міжнародних конвенцій.
Україна подала позов проти Росії щодо порушення двох міжнародних конвенцій. Перша щодо запобігання расової дискримінації, друга – щодо фінансування тероризму. Наш позов повинен містити річище юридичних доказових документів.
Ми маємо доволі позитивні перспективи щодо расової дискримінації, зокрема. Те, що відбувається у Криму важко приховати. Я говорю про репресії щодо великої кількості кримськотатарських активістів, заборону Меджлісу і те, що відбувається по відношенню до українських організацій. Все це очевидно. Головне, як все це подається у документах.
На мій погляд це зроблено переконливо. Сподіваюся, що суд зможе прийняти за кілька тижнів попереднє рішення щодо певних заходів супроти Росії аби вона не проводила репресивних акцій.
Я завжди був переконаний, що у цій війні Росії проти України є великий фактор етнічної війни. Війни проти української мови, культури, релігії, культури і взагалі проти України.
Ми не можемо уявити, щоб на Донбасі зараз вільно працювала українська партія чи лунала українська мова, а це ознака етнічної війни.
Друга частина про тероризм. Я сподіваюся, що наші дипломати і юристи підготували достатньо переконливі аргументи для суду. Суд – колективний орган, де засідають надзвичайно кваліфіковані юристи, що говорять юридичною мовою, а не емоціями. Емоцій на цьому суді не враховуються, тільки факти.
Вчора Росія стала посміховиськом, адже те, що відповідали російські представники на українські закиди – це блюзнірство. Вона казали що зброя терористів була схована у шахтах, а терористи їх знайшли – це смішно. Думаю, що на суддів це мало справити погане враження.
Сьогодні я бачив неперевірену новину, але я хотів би, що вона відбулася. Наче російський представник, відповідаючи на українські закиди, визнав факт завезення БУКу (тої системи, що збила Малайзійський Боїнг). Якщо це підтвердиться, то це означатиме, що Росія наблизилася до визнання факту про збиття Боїнгу. Це велика акція. Вона позитивна. Вперше Україна виступає на юридичному фронті ООН проти агресора, що почав війну.
Євген Павлюковський: Що загрожує Росії у разі судової перемоги України і як довго доведеться чекати на це рішення?
Юрій Щербак: Розгляд справи може тривати доволі довго. Це рішення суд має подати до Ради безпеки ООН, якщо він визнає факти порушення міжнародної конвенції. Росія підписувала цю конвенцію. Справа ведеться саме проти держави Росія. Якщо суд погодиться з аргументами України і прийме рішення на користь України, то для Росії це матиме серйозні правові наслідки.
У Раді безпеки ООН Росія має право вето, відтак вона може заметувати вирок міжнародного суду ООН.
Тим не менш, це матиме прецедентне значення для визначення Росії, як порушника однієї чи двох конвенцій, які є запорукою конвенцій у світі.
Ми маємо бути дуже прагматичними. Мій друг дипломат доктор юридичних наук Володимир Василенко сказав, що треба зважено до цього ставитися, бо ці суди не завжди і не повністю приймають чиюсь сторону.
Втім, ми віримо, що ми переможемо, але давайте будемо спокійними. Є інший суд, який чекає Путіна – це кримінальний суд у Гаазі. Прийде час, коли цей злочинець сяде на лаву підсудних. Я ще глибоко вірю, що існує суд Божий, який покарає країну, яка здійснила такі злочини.
Дмитро Тузов: Говорячи про те, що Володимира Путіна притягнуть до кримінальної відповідальності ви маєте на увазі, що у самій Росії зміниться влада?
Юрій Щербак: Переконаний, що ситуація у Росії зміниться за рік чи два. Хоча, я не буду пророком. Росія підходить до певного кінця свого жахливого етапу розвитку, який був при Путіні. Переконаний, що він закінчить своє політичне життя трагічно: або буде зметений переворотом, або сяде на лаву підсудних.
Дмитро Тузов: Втім, ви вже зробили один прогноз. У січні цього року ви казали, що навесні Дональда Трампа у Росії називатимуть ворогом номер один. Зокрема, сьогодні Клімкін повідомив, що наміри Трампа співпрацювати із Росією не вплинуть на підтримку України. Про це йому сказали у Держдепі США.
Юрій Щербак: Я вважаю, що це важливі і позитивні сигнали для України. Україно-американський діалог не буде рівним та процвітаюче-прекрасним, як колись за часів Клінтона. Клінтон – це великий ліберал-ідеаліст, який вірив у ідею глобалізації, братства. Думаю, що такі новини слід зустрічати дуже спокійно, без ейфорії. Ми маємо підвищувати рівень україно-американських відносин і робити реформи, до яких нас закликають США.
Я думаю, що до весни визначаться стратегічні лінії американської політики. Я, як колишній посол України у сполучених штатах, переконаний, що ніколи Україна не буде заручником переговорів чи предмету обміну з Росією. Знаючи США, я впевнений, що Україна залишиться союзником США.
Дмитро Тузов: Як ви ставитеся до ініціативи Павла Клімкіна зібрати на перемовини підписантів Будапештського меморандуму.
Юрій Щербак: Абсолютно позитивна ініціатива. Про неї давно говорили. Мінський процес мертвий. Не треба виходити з нього і казати, що ми не будемо виконувати умов. Треба бути дипломатами. Слід шукати нові способи вирішення проблеми, нові формати.
Це повернення до фундаменту підписання меморандуму. Повернення до Будапештського формату – це важливо, але ми не знаємо, чи погодиться Росія. Можуть сказати: «а ми не загрожуємо ядерною зброєю Україні». Одного разу так вже сказав Лавров. Це неправильно. Там є економічна загроза, загроза насильства. Там треба прочитати весь текст. Лавров певно не читав текст.
Не думаю, що це якась фантастична ідея, яку озвучує наш міністр. Якщо Британія і США візьмуться за це, то це буде новий поворот ситуації.
Євген Павлюковський: Чи може Росія вплинути на судовий процес, що йде у Гаазі? Чи може вона затримати його, якщо не з’явиться?
Юрій Щербак: Більше того, вони будуть доводити, що взагалі позов України не є предметом обговорення і предметом юрисдикції цього суду. Не знаю, що з цього вийде. Сподіваюся суд відкине всі ці фальшиві прийоми. Сподіваюся, що ми переможемо.