Питання жіночого політичного лобі — питання справедливості, — Поровська

Гендерна нерівність та дискримінація гальмують розвиток країни в цілому. Про це говорять гендерні експертки та активісти

Ведучi

Ольга Веснянка,

Ірина Соломко

Гостi

Нургуль Асилбекова,

Максим Забуга,

Віра Поровська

Питання жіночого політичного лобі — питання справедливості, — Поровська
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_hh_2016-06-30-oon-zhenshiny.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_hh_2016-06-30-oon-zhenshiny.mp3
Питання жіночого політичного лобі — питання справедливості, — Поровська
0:00
/
0:00

Україна розпочала процес локалізації Цілей сталого розвитку ООН на 2016-2030 роки. Нургуль Асилбекова, радниця з програмних питань ООН Жінки, розповіла про роботу над ціллю номер 5, що стосується забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат. 

Ольга Веснянка: Какая цель Вашего визита в Украину и чем нам может пригодиться международный опыт для развития гендерного равенства в стране?

Нургуль Асилбекова: Учитывая постконфликтную ситуацию, которая сложилась сейчас в Украине, «ООН-женщины» разворачивает здесь большую программу.

Основная моя миссия — помочь системе ООН в Украине локализовать, национализировать цели устойчивого развития. Украина, одна из первых стран в регионе, приняла на себя обязательства по их внедрению на глобальном форуме Генеральной ассамблеи ООН, и сейчас правительство в активном режиме разрабатывает план действий по реализации этих целей. Мне кажется, для Украины сейчас это очень важно. Хотелось бы, чтобы до того времени, пока страна станет на устойчивый путь развития, меньше людей страдали от насилия, а все процессы были открытыми и прозрачными.

Ольга Веснянка: Я так понимаю, речь идет о противодействии проявлениям насилия против женщин  и девочек, противодействии торговли людьми, социальной эксплуатации, неравенства, возможно, также об усилении роли женщин в политических процессах. Когда мы говорим о целях устойчивого развития, что может быть важно для Украины, что, на ваш взгляд, мы сможем сделать?

Нургуль Асилбековою: В результате длительных консультаций на международном, национальном и региональном уровнях были сформулированы 17 целей устойчивого развития. Мировое сообщество определило, что эти цели будут определять  повестку развития всего мира до 2030 года. И, соответственно, каждое национальное правительство должно разработать собственную программу, как их реализовывать. Вопросы гендерного равенства и расширения полномочий женщин и девочек являются как отдельной целью (цель номер 5), так и сквозной проблемой по всем 17 целям. Поскольку неравенство, дискриминация, насилие — это те факторы, которые тормозят развитие любой сфере. Очень важно, чтобы в центре Целей развития тысячелетия стоял человек.

Неважно, какая у вас форма правления: вы можете быть парламентской демократией или президентской республикой, или даже каким-то королевством. Важно, как идут процессы государственного правления, сколько лет и как живут люди, все ли получают одинаковый доступ к ресурсам и услугам, никто ли не страдает от насилия, дискриминации, пыток и т.д.

Ольга Веснянка: Несмотря на то, что в сфере международной экспертизы не принято сравнивать страны, что общее в трудностях и успехах Киргизстана и Украины? Возможно, ситуация с участием женщин в процессе принятия решений в Киргизстане немного лучше?

Нургуль Асилбековою: Где-то лучше, где-то хуже. Тем не менее, в Украине есть огромное сравнительное преимущество. Несмотря на ситуацию на востоке страны, которая, естественно, оттягивает развитие назад, в Украине идет интеграция в Европейский союз, которой в Киргизстане нет. Все процессы, которые идут в этом направлении, очень помогают открытому делиберативному  конструктивному развитию открытости политических процессов.

Общие проблемы у нас — коррупция, неравный доступ к услугам, гендерное насилие в отношении женщин и девочек. Общей характеристикой для культур обеих стран является высокая толерантность к насилию. Став свидетелем насилия, люди часто не обращают внимания на проблему. Не происходит естественной, казалось бы, реакции цивилизованного человека: вмешаться и как-то помочь.

Тем не менее, в Украине потрясающие активные профессиональные смелые женщины-лидеры. Их очень много. Тот факт, что в вооруженных силах Украины служит около 17 тысяч женщин, меня, например, очень сильно потрясло и вдохновило. И в целом, в силу высокого образовательного уровня украинского населения, активность женщин очень высокая. А то, что этих женщин нет в парламенте правительства Украины говорит о том, что на каком-то этапе их задерживают в силу определенных олигархических моментов и, возможно, партийной коррупции.

До розмови у студії приєдналась Віра Поровська, керівниця проекту Жіночого консорціуму  “Створення жіночого політичного лобі в Україні”.

Ольга Веснянка: Пані Віро, як ви вважаєте, чи не залишиться поза увагою в Україні 5 ціль сталого розвитку стосовно гендерної рівності?

Віра Поровська: Згідно з Цілями тисячоліття, у 2015 році ми мали б досягнути рівня 30% жінок на всіх рівнях прийняття рішень. В реальності зараз тільки 12% у Верховній Раді. В обласних і міських радах ситуація дещо краща, але до 30% вона не дотягує.

По деяких радах навіть 23% є, в деяких і 27%, але в деяких — 17% і 12%.

Незважаючи на те, що ми маємо закон про партії, в яких прописана 30% квота, ми не маємо механізму її впровадження. Результатом є відсутність механізму блокування тих партій, які не ввели цю квоту у свої партійні списки. Також відсутній механізм почерговості у закритих партійних списках. Вийшло так, що жінки часто опинялися в кінці списку, і навіть якщо партія вигравала якусь кількість місць, жінки в них просто не потрапляли.

Ольга Веснянка: Це стало темою багатьох круглих столів по Україні. Розкажіть про цю роботу Жіночого консорціуму.

Віра Поровська: Ми зараз впроваджуємо новий проект, який розпочався у травні, — «Побудова жіночого політичного лобі». Ми працювали в 12 регіонах, які побудовані за кластерним принципом. Кожен кластер — це три області. В кожній з цих областей були проведені круглі столи, які зосереджували увагу на стратегіях посилення ролі жінок на політичній арені. Вони мали великий резонанс в регіонах. Люди, здебільшого жінки, дуже підтримували ідею. І разом з тим, багато чоловіків, частина з яких брала участь в наших круглих столах, були налаштовані категорично проти такої ідеї. Часом навіть дуже агресивно. Це нам дає основу для розуміння того, як працювати з різними категоріями людей у громадах.  

Ірина Соломко: Чому такий спротив був? Яка була аргументація?

Віра Поровська: Спротив викликала наша позиція твердого дотримання квоти. Деякі чоловіки, серед яких були і такі, що мали науковий ступінь, висловили думку, що квота — це приниження гідності жінки. Така система, на їх думку, буде залучати у партію неспроможних людей, тому що, якщо жінка не досягла певного рівня багатства і не може оплачувати свою кампанію, вона не має права балотуватися у виборах. Це дуже сексистський підхід.

Ольга Веснянка: Ми багато волонтерів і волонтерок нині знаємо, які, дійсно, не є багатими людьми, але їх багатство у гідності.

Віра Поровська: Навіть, якщо розглянути жіночий професорський склад. Вони також не є багаті люди, і тим не менше, могли би долучитися з великою користю для суспільства і проводити зміни, які зараз започатковуються. Тобто, якщо ми говоримо про суспільство, про те, що чоловіки і жінки є нероздільними частинами цього суспільства, то цілком резонно було б припустити, що і у владі повинні бути як чоловіки, так і жінки, тому що тільки так можна будувати успішне суспільство.

Ірина Соломко: А де вищий показник жінок на посадах місцевих рад на сході чи на заході країни?

Віра Поровська: Це не захід і не схід. Ці регіони дуже часто демонструють одну і ту ж поведінку. Патерналістські моделі дуже притаманні, як східним регіонам, через засилля Московського патріархату, так і західним, традиційно патерналістським регіонам, які вважають, що жінка — це щось дуже добре, але це «добре» треба тримати вдома.

Ольга Веснянка: До речі, раніше в студії «Громадське радіо» був соціолог Віталій Юрасов, який підтвердив, що на західній Україні великий відсоток опитаних як чоловіків, так і жінок, воліють, аби жінка повернулася до своєї традиційної ролі у сім’ї. І я так розумію, цьому ви будете опонувати на Першому всеукраїнському Форумі Політичного українського лобі (ПУЛ) жінок, який розпочнеться 1 липня і неформально триватиме до 3 липня, «Жінка в сучасній українській політиці: стратегії  участі та перспективи».

Кого ви хочете там  зібрати, чому навчити, які рішення винести?

Віра Поровська: Коли ми говоримо про жіноче політичне лобі, ми мамо на увазі саме політичне лобі, створене знизу. Це в основному активні громадські організації, активісти, які зберуться разом і вироблять стратегію підвищення участі жінок у політичному житті країни. Ми запросили на форум двох депутаток із між фракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості», яке працює у напрямку гендерної рівності.

В кінці цього форуму ми будемо розробляти пропозиції до різних частин суспільства, щоб зсунути з мертвої точки дискримінаційну позицію суспільства щодо жінок. 

Якщо ми говоримо, що кожна людина має право на самореалізацію і в той же час заборонятимемо жінці займатися окремими видами діяльності, то наскільки справедливими це суспільство зможе виховати дітей цієї жінки?

Коли я дізналася, що в 2030 році вже заявлені цілі паритетної демократії 50 на 50, мене це дуже потішило.

До речі, на минулому тижні міжфракційне об’єднання «Рівні можливості» презентувало проект, у якому викладений намір запровадити 40% квоту для виборчих списків. В Молдові, наприклад, цей закон уже прийнятий.

Ольга Веснянка: Які інститути допомагають створенню жіночого політичного лобі в Україні?

Віра Поровська: Зараз складно сказати, які інституції будуть нам допомагати, адже ми ще на початку цього проекту. Звичайно, хотілось би бачити всі органи влади. Як показує форум зацікавленість до проекту є серед українських депутаток районних, міських, обласних рад, і навіть кілька депутаток приїжджають із сільських рад.

До розмови приєднується Максим Забуга з Гендерного клубу «Дніпро» з останніми новинами стосовно виборів до Верховної Ради у 27 окрузі міста Дніпро.

Максим Забуга: Промежуточные выборы у нас, как и во многих других городах Украины, состоятся 17 июля. Избирательная кампания в гендерном разрезе очень интересная. У нас успешно баллотируются несколько ярких заметных женщин. Это Татьяна Рычкова, известный волонтер, советчица Главы Министерства обороны, Оксана Томчук, адвокат, правозащитник, и целый ряд других известных политиков. Так что кампания в Днепре действительно с женским лицом.

Ольга Веснянка: Чи вживається у місті сексистська лексика, на кшталт: «Куди ці жінки ідуть?»

Максим Забуга: К счастью, нет. Все-таки Днепр в этом смысле город достаточно современный и в хорошем смысле толерантный. Наоборот, женщины проявляют замечательные лидерские качества. Они действительно обсуждают важніе вещи, которые волнуют людей и в Днепре, и по всей стране: безопасность, состояние на фронте, экологические проблемы и, конечно же, локальне проблемы города.

Ірина Соломко: Наскільки стереотипи стосовно призначення жінки можуть зіграти свою роль у цих виборах?

Все женщины-политики представляют собой патриотический, однозначно проукраинский политический сектор. Что интересно, на выборах нет кандидатов от «Оппозиционного блока» или других оппозиционных сил, поэтому действительно сейчас ведется соревнование, кто лучший из политикума.

За підтримки:

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».