Рада чи зрада: як працювали депутати під час 8-ї сесії?

Підсумки минулої сесії підіб’ємо з експертом Стратегічної групи радників при Кабміні Ярославом Железняком та Головою правління Комітету виборців України Олексієм Кошелем.

Сергій Стуканов: Поговоримо про те, чи Верховна Рада впоралася із тими завданнями, які ставив Кабінет Міністрів. Але хотілося б почати із тієї плями, яка лягла на парламент тиждень тому, адже депутати мусили оновити склад ЦВК, але не спромоглися.

Ярослав Железняк: Так, це питання декілька разів піднімалося на порядку денному, і останній раз – у четвер о 15:00, коли вже не вистачало часу. На жаль, так сталося по деяких політичних причинах, що не встиг парламент прийняти рішення. Це відкладає оновлення ЦВК на півтора місяця, але голова парламенту і лідери коаліції заявляли про те, що одразу у вересні першим питанням буде оновлення ЦВК.

Сергій Стуканов: Ще один закон депутати мали ухвалювати – йдеться про зміну виборчого закону, обіцяють запровадити вже тривалий час пропорційну систему з відкритими списками, але постійно відтягують.

Ярослав Железняк: Це питання було у порядку денному  і в цій сесії, і в у минулій, але є певні процедури. В цей законопроект надійшло 4200 правок, на розгляд потрібно десь приблизно три тижні пленарного часу. Комітет пообіцяв до вересня підготувати всю таблицю – це велика титанічна робота, і десь у вересні ми побачимо декілька тижнів баталій.

Сергій Стуканов: Один із законів, які були поставлені як важливі на цю сесію – закон про Антикорупційний суд. Цього тижня були внесені останні правки. Як можна оцінити роботу Верховної Ради  в контексті того, як ухвалювався цей закон?

Ярослав Железняк: Спочатку хочу сказати про роботу Верховної Ради в цілому на цій сесії. Насправді, було багато прогнозів, що парламент не буде працювати, але, як показує статистика, було прийнято 137 законів, і це непоганий показник, у порівнянні з минулими скликаннями. Якщо ми говоримо про завдання парламенту на цю сесію, це був, безумовно, Антикорупційний суд та євроінтеграційні закони. По всіх цих пунктах парламент ефективно зробив свою роботу і вчасно ухвалив ці рішення.

Що стосується Антикорупційного суду, то це був складний процес. Всі вважають, що Антикорупційний суд створюється одним законопроектом, але в нас така система законотворчості, що повинно бути три закони. Перший був прийнятий конституційною більшістю голосів. Було дуже багато дискусій, перемовин з Венеційської комісією та МВФ. Також був створений ще один закон про створення Антикорупційного суду, як вимагає наше законодавство. І останній закон був прийнятий у цей четвер – про технічні зміни, але ним же виправлялися ті неточності або помилки, які були зроблені першим законопроектом в контексті того, що від нас вимагали МВФ та Венеційська комісія.

Я думаю, що восени і взимку наступного року ми побачимо подвоєння президентських вето, прийняття низки законопроектів у передвиборному форматі

Сергій Стуканов: Ще варто згадати про Закон про національну безпеку, який потрібно було ухвалити перед самітом НАТО.

Ярослав Железняк: Це теж одне із досягнень цього скликання, тому що це була суттєва вимога НАТО, США щодо зміни національної системи безпеки в Україні. Це для нас дуже актуально, коли країна знаходиться в стані війни, і наш парламент швидко ухвалив це рішення. На жаль, не всі пропозиції, які могли покращити роль деяких інституцій в економіці країни, були прийняті, і будуть виноситися в окремий законопроект, але взагалі цей законопроект став дуже суттєвим аргументом для наших міжнародних партнерів, чому Україна має бути у майбутньому членом НАТО. Це успіх, який мало хто розуміє.

Євген Павлюковський: В нас на зв’язку з’явився ще один експерт – голова Правління Комітету виборців України Олексій Кошель. Давайте зробимо невеличкий прогноз на вересень. Зважаючи, що Верховній Раді доведеться працювати в умовах наближення виборів та ухвалення бюджету на наступний рік, як можна передбачити роботу Ради? Наскільки вона буде успішною?

Олексій Кошель: Ми спостерігаємо останні 4-5 місяців, що парламент почав досить виразно працювати у передвиборному форматі. Ми бачимо у нашому дослідженні, що з’являється величезна кількість законопроектів виключно передвиборного характеру – законопроекти, спрямовані на певні електоральні групи. Один законопроект пропонує вдвічі підвищити пенсії пенсіонерам, які проживають у сільській місцевості. Інший законопроект передбачає спрямувати  всі кошти, які надходять від продажу конфіскованих товарів з митниці, на доплати до пенсій.

Парламент останнім часом, особливо у передвиборний період, починає працювати у форматі хаосу

Тому  я думаю, що восени і взимку наступного року ми побачимо подвоєння президентських вето, прийняття низки законопроектів у передвиборному форматі, і це не буде сприяти певній логіці роботи законодавчого органу. Тому що основна проблема роботи парламенту 8-го скликання в тому, що не було чіткої і зрозумілої стратегії і програми дій.

В мене складається враження, що парламент останнім часом, особливо у передвиборний період, починає працювати у форматі хаосу. Парламентарі приймають законопроекти, до яких привертають увагу ЗМІ та пікетуючі.

Сергій Стуканов: Може це і добре, і означає, що парламент реагує на суспільний запит?

Олексій Кошель: Так, це добре, але має бути логіка законодавчої роботи. Саме для цього розроблялася коаліційна угода, саме для цього розроблявся план законодавчого забезпечення реформ, саме для цього зараз розробляються спільні парламентські та урядові програми. Адже в нас є велика проблема, що парламент мало підтримує урядові ініціативи, лише в районі 20-25%, а мало б бути втричі більше.  

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.