Революція в прямому ефірі: як стрімив на Майдані Богдан Кутєпов?

Наталка Соколенко: Богдане, що ти пам’ятаєш про 22 січня 2014 року?

Богдан Кутєпов: Я пам’ятаю ще як все змінилося 19 числа. Коли всі раптом зірвалися і пішли. Унікальним на Грушевського було те коло людей, які не кидали коктейлі і шини, але хтось грюкав, хтось ламав бруківку, хтось просто вставав взявшись за руки. Це була буферна зона. І ми, як стрімери, мали можливість в цій зоні перебувати.

Громадська журналістика тоді зароджувалася. Це була революція в прямому ефірі. В ті дні, як журналіст, який знімає я часто не міг приховали емоції. Я б залюбки показав би, що там відбувалося по той бік  беркута. Але вони проганяли. Ми ж ще 1 грудня побачили, яким було ставлення правоохоронців до журналістів.

На Грушевського були оранжеві жилетки «Преса». Я носив її. Хоча хтось казав навпаки, що її не можна одягати, бо беркут цілиться по журналістах. Часто так і було. Але краще я заявлю себе як журналіст, щоб потім не було питань. Зараз і на війні я ніколи не фотографуюся з пістолетом чи автоматом.

Не все могли охопити журналісти. Іноді траплялося щось несподіване. Зараз ми вже знаємо, що в гущі натовпу було багато засланих людей. Стрімом можна маніпулювати, адже це прямий ефір…

Василь Шандро: Така подача актуальна лише під час таких подій?

Богдан Кутєпов: Була дискусія. Адже де потім стрімити? Не з сесій же облради. Стрім-журналістика можлива тільки авторська.

А на лінії фронту не доцільно стрімити. Щоб по стрімам потім скоригували артилерію? Були ще стріми з Донецька, стріми байовиків, стріми з захоплених адміністративних будівель. Але стрімити там де війна, а не Майдан вже було не можна.

Наталка Соколенко: Одного разу у тебе таки забрали планшет і це були антимайданівці?

Богдан Кутєпов: Зараз стрімити можна і в facebook і в Twitter. Здається навіть Вконтактє створили таку можливість.

А про Антимайдан там була така наївна ситуація. Підійшов до них запитати, чого вони прийшли. Слово за слово і вони вихопили у мене з-за спини планшет. Я вискочив і побіг за огорожу але на мене налетів натовп, я проскочив між людьми, вхопився за міліціонера ВВ-шника і кричу: «Рятуйте». Одним словом я звідти вирвався але без планшету.

Потім ми повернулися туди з міліцією і пішли до коменданта Антимайдану Зінченка. Спочатку не хотіли віддавати планшет, а потім таки принесли. Прийшов в наш офіс, а там все стерте. Подивився на сервері – а там все збережено.

Василь Шандро: Чи не доклалися стріми до появи диванної сотні?

Богдан Кутєпов: Та ні. Весь світ же не міг приїхати в Україні і все побачити. В соцмережах ситуація дійсно нагніталася. Стріми навпаки були намаганням подивитися на те, що відбувалося моїми очима.