Резолюція Європарламенту дає підстави ввести нові санкції проти Росії, — правозахисниця

Гостя ефіру – представниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Ірина Славінська: Наскільки те, що Європарламент прийняв резолюцію щодо ситуації в Криму, є раптовим?

Ольга Скрипник: Я б не сказала, що вона була раптовою для тих, хто працює з цією темою. Ми мали зустріч з Представництвом Європейського Союзу в Україні, а конкретно з Мінгареллі, який є головою делегації ЄС в Україні. Ці зустрічі були неодноразові. Одна із зустрічей була не лише з правозахисниками, а й з об’єднанням родичів політв’язнів. Для нас дуже важливо, що багато з того, про що ми говорили на зустрічах, відображено в резолюції. Вона стосується передусім останніх подій в Криму, тобто це вересень. Дослівно назва резолюції перекладається так: «Резолюція у справах Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза та Миколи Семени».

Ірина Славінська: Які найважливіші тези з того, про що говорили родичі ув’язнених, відображені в резолюції?

Ольга Скрипник: Тут є багато таких принципових речей. Найперше і найголовніше те, що поіменно є всі політв’язні, про яких ми говоримо, тому що зрозуміло, що  кожен родич буде шукати в таких документах ім’я брата, сестри, чоловіка. Ви побачите там список з понад 40 людей. Це не лише перелік цих політв’язнів, це чітка вимога скасувати вироки і повністю звільнити цих людей.

Також там є чітка вимога до РФ. Для родичів і правозахисників важка ситуація, коли наших політв’язнів не просто вивозять з Криму, а й намагаються якомога далі посадити в тюрму в Росії. Це не просто колонія, а колонія десь на півночі в дуже важких умовах, як природних, так і ізоляційних.

Анастасія Багаліка: З ким консультувалися європарламентарі, коли приймали цю резолюцію? На які дані вони спиралися?

Ольга Скрипник: Я не знаю про всі консультації. Зрозуміло, що частина цих консультацій також була політичною. Я думаю, що вони спілкувалися з українським політиками і чиновниками, але точно знаю, що вони консультувалися з українськими правозахисниками, родичами політв’язнів. Ми також знаємо, що вони консультувалися з Меджлісом кримськотатарського народу. Є чітка вимога зняти заборону Меджлісу. Я думаю, що мали б бути консультації з міністром з окупованих територій та переселенців.

Анастасія Багаліка: Яка політична вага цієї резолюції?

Ольга Скрипник: Це не просто документ, це документ Європарламенту, тобто він впливає на політику ЄС. Також він дає підстави Єврокомісії прийняти нові санкції.

У цій резолюції є чітка вимога про те, щоби внести нові передусім персональні санкції проти людей, які причетні до грубих порушень прав людини, які мають стосунок до нещодавніх вироків, які були у вересні.

Ірина Славінська: Список міститься у резолюції?

Ольга Скрипник: Резолюція Європарламенту не може містити осіб, причетних до переслідувань, тому що санкціями займається інша структура – Єврокомісія. 

Українські правозахисники передавали Єврокомісії списки, вони вже були враховані ще у червні цього року. Я думаю, що для нас зараз є ще можливість передати нові списки. Наприклад, ми передали великий список людей в серпні. Це понад 20 людей, причетних до переслідування Володимира Балуха, якого засудили в серпні. Готуються відповідні списки у справах Семени, Чийгоза та Умерова.

Анастасія Багаліка: Наскільки тривожними є ті тенденції, які правозахисники фіксують останнім часом в Криму?

Ольга Скрипник: Ситуація погіршується. Серед нових тенденцій можна назвати тенденцію переслідування адвокатів. Також це страшний випадок, який трапився з Ренатом Параламовим. Це відкриті тортури. Третя тенденція полягає у тому, що зараз людей, які просто прийшли підтримати родину під час обшуку, можуть затримати, наприклад, за несанкціонований мітинг. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.