Різдво по-повстанськи: як святкували у криївках

Марина Мірзаєва: Найбільше про Різдво можна дізнатися зі спогадів повстанців. У першу чергу це свято було важливим для підняття духу повстанців у лавах УПА. Зараз зображають визвольний рух у лісі романтичним, але це було важко і фізично, і морально.

Взимку особливі бої не велися, тому що залишалися сліди на снігу. Повстанці розташовувалися у криївках, у таборах або по селах. Було тимчасове затишшя після важкої літньої пори.

Повстанець Володимир Тютюн, який у 1947 році перебував на Лемківщині, сказав, що у них не було 12 страв і родини, але у них була віра, завзяття і коляда, яка єднала повстанців.

У 1943-1947 рр., коли ще не було великої блокади і наказу піти у повне підпілля, повстанці могли іти у села, і їх там радо приймали. Мирослав Симчич згадує, що вони розташовувалися у селі Верховинського району. По хребту були розкидані хатини, і вони були там бажаними гостями, і коляда лунала до самої ночі.

Євген Павлюковський: Коли почалася блокада і повстанці практично не виходили з лісів, як тоді святкували Різдво?

Марина Мірзаєва: Як правило, святкували  у криївках. Це свято було трохи сумним для повстанців, тому що це був час згадати про родину, домівку, тепло. Один повстанець у спогадах пише, що у криївці панувала темрява, а свічки ледь-ледь освічували обличчя повстанців. І коли лунає молитва, вони плачуть.

Звичайно, страв було дуже мало. Дотримуватися традиції 12 страв не завжди виходило. Загалом це були каші із сухими фруктами, вареники, борщ, кутя, до якої продукти заготовляли ще з осені.

Після вечері була знову молитва, тоді слово брав командир. Він бажав повстанцям вдалого року, вітав за християнськими звичаями. Потім лунали колядки ― навіть створювалися повстанські колядки.

Відомою є гайдамацька колядка «Сумний Святий вечір в 46-м році». Зараз актуальна тема із поляками ― на Закерзонні також діяли відділи УПА, і в 1947 р. була записана ця колядка:

Нова радість стала,
Як УПА повстала,
Яка підлих комуністів
Знищила немало.

АК помагає,
Бо вже добре знає,
Як антихрист лютий Сталін
Народи карає.

Цей стовпчик говорить про те, що в УПА розуміли, що їм вигідно дружити з поляками. Є факти, які свідчать, що у 1947 р. повстанці почали співпрацювати з АК. Далі події розгортаються інакше: АК забороняє співпрацювати з повстанцями ― каже, що це небезпечно.

Продовження колядки іде таке:

Дивная новина,
Що нині за днина,
Проти війська виступає
Керзонська Вкраїна

Не у людській хаті,
А поміж бидляти,
Там, напевно, виростали
Комуністи кляті.

Та діло погане,
Що польські фірмани
Получились в одну банду
Із большевиками.

Тобто говорять про те, що поляки почали співпрацювати із більшовиками. Фактично кожен територіальний відділ складав колядки під події, які там розгорталися.

Багато перероблених колядок, але є і складені:

Сині кучугури, пролягли хуртечі
І на землю грішну опустився вечір.
Опустився тихо, щоб оголосити
Як у Вифлиємі народивсь Спаситель

А в криївці вогко, ні куті, ні сіна,
А в селі Святвечір, ждуть, напевне, сина.
Вийшов із криївки, тишина довкола
Лише кріс морозом у долоні коле.

“Тільки не в цей вечір”, – вирішив повстанець,
І намерзлу зброю в схованці зоставив.
А мороз гарцює і рипить дорога,
А у небі зорі величають Бога.

І нарешті хвіртка, а за нею хата,
Відчиняє двері: “Із Різдвом вас, тату!”

Не буду дочитувати цю колядку ― вона трохи сумна: в кінці виявляється, що в хаті були НКВД-сти.

Євген Павлюковський: А католицькому Різдву також приділяли увагу?

Марина Мірзаєва: Звісно. Хто у що вірив, того й дотримувався. Намагалися вибиратися до сіл, до священиків. Про священика була історія, як 5 повстанців прийшли до хати, їх пригощають, і тут хтось із господарів проговорився, що у священика в хаті сидить 5 НКВД-стів.

Повстанці кажуть: зараз підемо до них колядувати. Беруть зброю, вриваються до хати ― там п’ють-гуляють НКВД-сти. Вони питають: знаєте, хто? ― знаємо, повстанці, партизани ― можна ми вам заколядуємо? ― колядуйте.

Повстанці їм заколядували, і запитують: знаєте, яка буде ваша доля? Ті розуміють, що їх зараз розстріляють. Повстанці перевіряють їх речі, бачать, що ті ще й партійні, і їх за тогочасними законами УПА мали б розстріляти на місці. Але повстанці помилували і сказали: на Різдво Христове ми даруємо вам волю.

Євген Павлюковський: У деяких загонах були військові капелани. Там якось відрізнялося святкування Різдва?

Марина Мірзаєва: Капелани читали молитву, перед тим повстанці могли посповідатися. Вони тримали бойовий дух в загонах. Але якщо не було капеланів, цю роль на себе брали командири.

Ніхто не міг ретельно готуватися у тих умовах.

Євген Павлюковський: Криївка ― це, по суті, земляна яма. Як у ній готували, наприклад, борщ?

Марина Мірзаєва: На вогні. Але там був маленький простір, все диміло, добре, якщо був відхід. Крім того, вони не могли сильно розпалювати пічку, якщо була небезпека, тому що це дало б запах. Багато повстанців вирішували, чи святкувати, залежно від того, що казала розвідка ― чи буде в той день облога.

Якщо все було спокійно, то витягували святкову скатертину. Якщо серед повстанців були жінки, вони вишивали до Різдва, вишивали і хлопцям сорочки. Усюди розставляли свічки, у першу чергу ― лампадку біля Божої Матері.