Росія порушила 407 двосторонніх угод та понад 80 багатосторонніх

Всі міжнародні організації прийняли відповідні рішення в межах своєї компетенції щодо порушення Росією міжнародного права, — Олександр Задорожній

Ведучі

Любомир Ференс,

Лариса Денисенко

Гостi

Олександр Задорожній

Росія порушила 407 двосторонніх угод та понад 80 багатосторонніх
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/09/hr_hh_2016-09-23_zadorozhnyj.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/09/hr_hh_2016-09-23_zadorozhnyj.mp3
Росія порушила 407 двосторонніх угод та понад 80 багатосторонніх
0:00
/
0:00

Олександр Задорожній, завідувач кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка, доктор юридичних наук, професор — гість студії.

Лариса Денисенко: Якщо проаналізувати дипломатичні стосунки між Україною та Росією з точки зору міжнародного права — які можна зробити висновки?

Олександр Задорожній: Порушено основні норми міжнародного права, не дивлячись на те, що друзі Росії кажуть, що її потрібно зрозуміти. Це факт.

Річ у тім, що між Україною та РФ з 1991 року укладено 407 договорів. На сьогодні жоден із них не діє. Нагадаю, що у 2003 році в дуже складних умовах було підписано договір про кордон між Україною і РФ, зокрема, про поділ в Азовському морі. Згідно із цією угодою, що була ратифікована наступного року, Росія визнала юридичну державну належність Криму і тому нинішні події на півострові інакше, як анексією, назвати не можна.

А те, що стосується дипломатичних стосунків — нагадаю, що Віденська конвенція про право міжнародних договорів не визначає впливу війни на договори. В ній просто немає цієї глави. Питання впливу війни на долю угод не тільки не вирішене в конвенціях, а й залишається поза рамками позитивного врегулювання.

Очевидно, що 407 договорів не діють. Вони залишаються, якщо хочете,  «фейковими»

Тому питання дипломатичних стосунків, долі угод потрібно розділити. Для нас очевидно, що 407 договорів не діють. Вони залишаються, якщо хочете,  «фейковими», текстовими. Фактично, встановлюється нове міжнародне право в умовах агресивної війни однієї держави проти іншої. Але все ж таки між нами є і економічні стосунки, відбувається прикордонний рух.

РФ абсолютно негативно сприйняла все те, що відбулося на Майдані. Путіну належить заява, що українці не мали права на постання проти Януковича. По-друге, він є автором слів, що в Україні у 2014 році стався збройний переворот і відсторонення Януковича від влади — грубе порушення Конституції України, а нова влада — нелегітимна. Путін також говорить про те, що утворилася нова держава і він не має перед нею жодних зобов’язань.

Вся Європа хоче мати якісь економічні стосунки з РФ. Ми всі спостерігали за дискусіями стосовно того, що потрібно скасувати санкції проти Росії, але, на щастя, їх все ж продовжили. Всім зрозуміло, що Росія нахабно порушила всі норми міжнародного права та 407 угод, що у письмовій формі були ратифіковані між Україною та РФ.

Також нею було порушено понад 80 багатосторонніх угод, в яких бере участь Україна і РФ. Зокрема, тих, що укладені в рамках СНД.

Лариса Денисенко: Як ми могли і повинні були реагувати на це?

Олександр Задорожній: Зрозуміло, що перед нами страшний ворог, який має ядерну зброю, тому викликати вогонь на себе — це жертвувати нашими хлопцями. Мені здається, що життя одного бійця варте багато чого.

Виникає питання — так ми воюємо чи торгуємо?

Але тут є юридична сторона справи. Ми повинні зафіксувати позицію. А от тут виникає питання — так ми воюємо чи торгуємо? Це питання, яке собі ставлять й ті ж європейці: якщо ви продовжуєте економічні стосунки з державою, що анексувала вашу територію, продовжуєте купувати і продавати товари, то чому цього не маємо робити ми?

І тут треба визначитися. Крім рішення Верховної Ради щодо агресивної війни, у нас немає закону, нам не зрозуміло — це добре чи погано «дружити» з Росією. Ми смішні для всіх. Потрібно чітко визначити свою позицію. Тому вимагати від громадян, щоб вони викинули свої квитки і не їхали у Москву — якось трохи дивно. Це призводить і до більш ганебних речей.

Лариса Денисенко: Чи є якийсь оптимістичний прогноз у цій ситуації?

Олександр Задорожній: Оптимістичний — це все ж притягнення до відповідальності агресора за скоєні міжнародні злочини, звільнення територій, міжнародний контроль над ними, наведення ладу.

Якби не міжнародна підтримка — не знаю, що б відбулось. Нагадаю, що всі міжнародні організації прийняли відповідні рішення в межах своєї компетенції — і Генеральна Асамблея ООН, і Європейський Союз, і Парламентська Асамблея Ради Європи, і Парламентська Асамблея ОБСЄ — що чітко зафіксували порушення норм міжнародного права з боку РФ. Прийняли також резолюції на підтримку України і це надихає на позитив. Навіть тоді, коли у нас самих не вистачає політичної волі, щоб назвати речі своїми іменами, міжнародна підтримка дотримується чіткої позиції.

За підтримки:

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».