Що буде з законопроектом про домашнє насильство?

Ірина Славінська: В нашій студії заступниця міністра соціальної політики Наталія Федорович. Ми будемо говорити про резонансний проект закону №5294, який вчора бурхливо обговорювали у парламенті. В цьому законі викликало збурення депутатів слово «гендер». Законопроект відправили на доопрацювання. Пролунали обіцянки вилучили ознаки гендеру і сексуальної орієнтації з переліку тих ознак, за якими жертви домашнього насильства піддаються дискримінуванню. Якими є ваші підсумки вчорашнього обговорення?

Наталя Федорович: Для нас було важливо, щоби законопроект був проголосований за основу. Ми не очікували такої реакції на термін гендер. Цей закон не про одно чи двостатеві стосунки. Він про протидію домашньому насильству. Він важливий, тому що може застосовуватися до більшого кола осіб ніж той закон, що діє зараз. Ми запропонували розширити коло осіб, які можуть притягатися за вчинення насильства за межі сім’ї, оскільки люди можуть не перебувати в офіційних стосунках.

Ірина Славінська: Але якщо з цього закону вилучать слово гендер, то це суперечитиме низці українських зобов’язань, наприклад угоді про асоціацію Україна-ЄС, стратегічним цілям сталого розвитку ООН і вже існуючим українським законам. Що буде?

Наталя Федорович: Ми вже почали консультації. Будемо намагатися максимально зберегти дух цього закону. Я вірю, що ми знайдемо прийнятну форму. Від терміну «гендер» прийдеться, очевидно, відмовитися.

Любомир Ференс: Було повідомлення, що до подальшого опрацювання цього законопроекту буде залучена Рада церков. Наскільки це реально?

Наталя Федорович: Ми змушені залучити до робочої групи представників всеукраїнської Ради церков. Таке рішення було оголошено в сесійній залі. Ми повинні його дотриматися. Я не бачу в цьому жодної проблеми.

Для громадських організацій, які працювали на прийняття цього закону, те що сталося має бути дзвіночком щодо оцінки їхньої ефективності і повного депутатського нерозуміння того, що ж таке гендер. Засідання показало повну підміну понять. Гендер – це не одностатеві стосунки.

З приводу церков я б хотіла сказати, що людина як цінність є  центрі кожної релігійної доктрини, християнської зокрема.

Ірина Славінська: Тут варто пояснити нашим слухачам, що слово гендер апелює до соціального конструкту статі. Коли новонародженим дівчаткам дарують рожеві бантики або пелюшки – це теж прояв гендеру.

Я говорила з авторитетною гендерної експерткою пані Ларисою Кобелянською і вона мені нагадала, що поняття гендеру було введено в українське законодавство ще в 2005 році. Воно є в низці законів, в трудовому кодексі, в програмі забезпечення рівності жінок і чоловіків. Тут виникає питання до підготовленості народних депутатів, які вимагали викреслити його з тексту Закону про протидію домашньому насильству.

Наталя Федорович: Мені складно відповісти на це питання. Для мене це питання ефективності тих організацій, які працюють з депутатським корпусом.

Ірина Славінська: Але чому тоді ви, як представниця виконавчої влади обіцяли це слово викреслити? Адже воно існує.

Наталя Федорович: Це абсолютно різні речі. Якщо існує ультиматум «або … або» і треба приймати рішення, то вчора ми його прийняли. Я переконана, що це рішення правильне.

Ірина Славінська: А хто поставив цей ультиматум, до речі?

Наталя Федорович: Ви мали можливість чути їх в парламенті. Напередодні розгляду мені повідомили, що така позиція є в усіх фракціях. До того ж фракція Самопоміч покинула зал. А я була впевнена, що вони проголосують «за» одностайно.

Ірина Славінська: Ірина Геращенко написала в своєму fаcebook вчора, що вона голосувала проти цього закону і навела низку причин. Тут хочеться запитати про співпрацю з міжфракційним об’єднанням «За рівні можливості».

Наталя Федорович: Ви не могли не помітити, що пані Ірина всім своїм спілкуванням намагалася апелювати до залу, просила не підміняти поняття Адже депутати озвучили хибну думку про те, що введення слова гендер узаконює в українському законодавстві одностатеві стосунки. Це означає, що депутати слабо поінформовані.

Любомир Ференс: А їх треба якось інформувати? Невже ми маємо інформувати людей, які приймають закони для 40 мільйонів суспільства про зміст цих самих законів?

Наталя Федорович: Якої відповіді ви зараз від мене хочете? Я констатую факт того, що відбулося і намагаюся знайти причини.

Ірина Славінська: А як всі ці тези корелюють з рухом України в бік євроінтеграції?

Наталя Федорович: Сталося те, що сталося. Мені важливо зрозуміти, як рухатися далі. Для мене очевидним є те, що ми маємо шукати спільні точки дотику.

Любомир Ференс: Але як можна знайти точки дотику з аудиторією, яка не знає за що взагалі голосує?

Наталя Федорович: У нас є альтернатива? Ми маємо виконувати те, що взялися виконувати.

Ірина Славінська: У Кабміні ви вже обговорювали обіцяні термінологічні зміни?

Наталя Федорович: Ми працюємо з колегами з інших міністерств щоби вийти на максимально прийнятний варіант.

Ірина Славінська: Що буде відбуватися із законом на комітетах? Хто ті люди, які будуть його доопрацьовувати?

Наталя Федорович: З нашої сторони склад експертів буде не незмінний. Ми будемо залучати колег з міністерства юстицій, з міністерства закордонних справ, з науково-експертного управління ВРУ. Звичайно, що будемо змушені максимально тісно співпрацювати і з депутатським корпусом. Доведеться запрошувати на наші робочі групи представників Всеукраїнської ради церков. Я сподіваюся, що через них ми зможемо достукатися до депутатів.

Ірина Славінська: Тобто потрібно доносити до депутатів таку просту тезу про те, що бити дружину і дітей вдома не можна?

Наталя Федорович: Я думаю, що вони це розуміють. Насильство в сім’ї – це те сміття, яке треба виносити з хати. Жінка – це не власність. Ось над такими темами потрібно працювати. Я переконана, що саме ця проблема є причиною того, що сталося. Вчорашнє голосування було для нас до певної міри сюрпризом, тому що в комітетах ми мали дуже глибокий і плідний розгляд.