Що не влаштовує експертів в президентському законопроекті про Антикорупційний суд?

На зв’язку зі студією — виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

Лариса Денисенко: Президент вніс свій законопроект про Антикорупційний суд. На що варто звертати увагу? Чому експерти критично ставляться до законодавчої ініціативи президента?

Ярослав Юрчишин: Є три речі в президентському законі, які не зовсім відповідають рекомендаціям Венеційської комісії. Хочу нагадати, що Венеційська комісія перевіряла відповідність стандартів, закладених в законодавство щодо антикорупційного суду для того, щоб воно максимально відповідало міжнародним стандартам і тим реаліям, які зараз є в боротьбі з корупцією в Україні.

Серед рекомендацій Венеційської комісії було те, що вирішальну роль у процесі відбору мають відігравати міжнародні експерти, тому що ми мамо приклади НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в комісіях по відбору керівництва яких були представники міжнародної спільноти, вони забезпечили якість процедури відбору. На жаль, українці дуже часто ставляться так, що правилами можна знехтувати, якщо вони не дозволяють досягнути результати, якого мені хочеться. Міжнародники так не діють, тому Венеційська комісія рекомендувала, щоб міжнародники мали вирішальний вплив. Президентський законопроект ставить міжнародників на дорадчу позицію.

Далі є позиція про юрисдикцію. Венеційська комісія рекомендує, щоб юрисдикція стосувалася тільки справ, які розглядає НАБУ. Президентський законопроект дуже творчо підійшов до цієї рекомендації. Частина проваджень НАБУ в цей суд не буде потрапляти. Наприклад, справи, які стосуються перевірки електронних декларацій, виявлених за результатами цієї перевірки зловживань. Водночас юрисдикція суду дещо розширена. Всі справи організованої злочинності, корупційні, які будуть приносити збиток понад 500 прожиткових мінімумів, тобто 700 000 — 800 000 гривень. Може бути проблема перезавантаження.

Дуже високі кваліфікаційні вимоги до цих суддів. Наприклад, участь у міжнародних організаціях, міжнародних справах, фактично в розгляді ЄСПЛ не як альтернативна, а як обов’язкова. Таких людей в Україні небагато. Якщо не уточнити вимоги, ми матимемо вичерпне коло осіб, які можуть податися.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.