Що розповідає громадянам і на що вказує судам, державі рішення ЄСПЛ «Хлебік проти України»
Україна виграла в ЄСПЛ справу щодо окупації Луганська. Це рішення стало першим, де ЄСПЛ вивчав скаргу, пов’язану із втратою Україною контролю над територією ОРДЛО
Гості ефіру — правозахисниця Олена Виноградова та суддя Людмила Волкова.
Лариса Денисенко: Що важливо знати про справу «Хлебік проти України»?
Олена Виноградова: Справа стосується втраченого судового провадження. Громадянин Хлебік подав апеляцію на вирок суду, за яким його звинуватили до 8 років і 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією. Суд не встигнув розглянути його справу: почався військовий конфлікт. Справа (документи, речові докази) залишилася на непідконтрольній території в Луганську.
Оскільки заявник перебував в СІЗО в Старобільську, він перебував на підконтрольній території. Технічно судді переїхали на підконтрольну територію до Сєвєродонецька, підстави для апеляційного провадження були. Була заява Хлебіка на апеляційний перегляд, але суд не міг це зробити, тому що не мав документів, які міг переглянути. Відбулося затягування апеляційного розгляду.
Заявник скаржився на те, що Україна не забезпечує йому права на справедливий суд, не дає реалізувати право на апеляційне оскарження вироку.
Єдина зв’язка з конфліктом — те, що документи залишилися на непідконтрольній території. Я би звертала увагу на те, що не можна це рішення екстраполювати на всі справи, які зараз перебувають чи будуть перебувати на розгляді в Європейському суді з прав людини, які тим чи іншим чином стосуються збройного конфлікту. Ця справа дуже ситуативна, технічна.
Не можна говорити про те, що Європейський суд визнав окупацію Донецької і Луганської області, посилаючись на це рішення.
Кого Україна перемогла? Власного громадянина? Суд в рішенні чітко написав, що проблема не вирішена, проблема з втраченими судовими провадженнями існує.
Лариса Денисенко: Можна послухати запис проекту «Ген справедливості», де Анастасія Сербіна розповідає, що робити, якщо документи і судова справа лишилися на непідконтрольній території.
Цю справу у жодному разі не можна взяти як зразок, якщо ідеться про зобов’язання України стосовно захисту прав громадян, якщо ми говоримо про 2, 3 статті з Європейської конвенції з прав людини.
Людмило, звідки беруться узагальнення?
Людмила Волкова: Почнемо з того, що немає офіційного перекладу цього рішення. Те, що ми зараз читаємо, — це те, як хто зрозумів англомовне рішення і творчо його переклав. Ця творчість відображається в узагальненнях. Коли ми одержимо офіційний переклад, ситуація може бути іншою.
Неофіційний переклад рішення ЄСПЛ можна знайти тут. Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.