У студії Громадського радіо – Юлія Лісова, адвокатка.
Лариса Денисенко: Що таке мультидискримінація?
Юлія Лісова: Це, коли особа наділена такими ознаками, що ставлять її у можливість бути потерпілою по декількох критеріях. Наприклад, жінка, яка є ромкою і яка не має достатньо коштів.
Зазвичай, говорять про один вид дискримінації з огляду на те, що ніби-то в однієї особи може бути лише одна така ознака.
Лариса Денисенко: Що стосується внутрішньопереміщених осіб, то у яких сферах можуть бути дискримінованими такі люди? І як можна реагувати на дискримінацію?
Юлія Лісова: Це може бути будь-яка сфера. Наприклад, без офіційної реєстрації на новому місці людині можуть відмовити у наданні медичних послуг. Це дискримінація.
Існує Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Якщо говорити про кримінальну відповідальність, то правоохоронні органи дуже неохоче, відкриваючи кримінальне провадження, за ознаку зазначають расову ворожнечу чи нетерпеливість. І не тому, ще не обізнані, а тому, що це негарний показник. Не зазначають, аби це не значилося в офіційних документах і ми не виглядали країною у якої є з цим проблеми. Списують на хуліганство, крадіжки, образи.
Лариса Денисенко: Це дійсно можна пояснити лише небажанням відображати у статистиці? Чи, можливо, тут криється ще щось?
Юлія Лісова: Це лише одна версію. Так, можливо на це впливає і необізнаність. Не всі правники можуть розпізнати дискримінацію і назвати те, що відбулося саме дискримінацією, а не просто порушенням прав. Тому не можна бути впевненою, що кожна людина, яку дискримінували, розуміє, що це відбувалася саме дискримінація.
Є організації, які ведуть і стратегічні справи, що стосуються дискримінації. Перш за все, це – Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група.
Якщо є відчуття, що з тобою поводяться не так, як з іншими, і це поводження пов’язане з якимись дивними обставинами, то варто задуматися чи не дискримінація це і проконсультуватися з юристом.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.