Що таке осучаснення пенсій і кого воно зачепить?

Євген Павлюковський: Що таке осучаснення пенсії?

Галина Третьякова: Індексація передбачає, що зростають усі пенсії. У нас діють обмеження верхньої планки пенсії ― 10 379 грн. Вище цієї пенсії в Україні ніхто не може отримувати вже третій рік.

Індексація передбачала б, що всі пенсії індексуються за якимось індексом. Але якщо індексувати всі пенсії на 12% ― стільки становить інфляція 2016 р. ― потрібно було б додатково близько 40 млрд грн. Такої суми уряд не знайшов, тому індексація передбачає 1 травня і 1 грудня 12 млрд на підняття мінімальної пенсії. Зростання мінімальної пенсії буде начебто швидше за інфляцію , але якщо згадати попередні роки з інфляцією 48%, пенсія все-таки не наздоганяє.

Осучасненням називають підняття деяких пенсій в ручному режимі.

Євген Павлюковський: Віце-прем’єр Розенко каже, що осучаснення має вирівняти рівень пенсій у людей, що виходили на пенсію 7-10-15 р. тому із тими, що виходять на пенсію зараз.

Галина Третьякова: Який механізм буде застосований, потрібно питати в уряду, тому що методика не оприлюднена. Але в людей, що виходили на пенсію 10-15 р. тому й отримували на той час велику зарплату, пенсія не індексувалася. Вони отримують ту пенсію, що була нарахована тоді.

Якщо хтось зараз вийде на пенсію, яка становитиме 4 тис. грн, то через 10 років, коли інфляція пройде понад 100%, ця сума не буде відображати вартості грошей.

Лариса Денисенко: На що розраховувати, якщо ми не знаємо, які механізми будуть застосовані?

Галина Третьякова: Громадськість могла б змінити закони, але в ручному режимі індексують пенсії не тільки в українському уряді. Забезпечення пенсіонерів на солідарному рівні ― це виклик для будь-якої соціальної держави, якими є європейські держави.

Ми маємо близько 10 млн найманих працівників, які постійно сплачують ЄСВ, і маємо 12,5 млн пенсіонерів. Саме ці працівники і ще ФОПи, які зараз сплачують «подушний» податок незалежно від того, чи вони щось виробляють ― саме вони забезпечують пенсіонерів.

Для щорічного індексування країни ідуть на такі заходи як підвищення пенсійного віку. Це пов’язано з тим, що люди стали жити довше, і працююче населення має забезпечувати все більшу кількість пенсіонерів.

За радянських часів пенсія залежала від того, скільки ти сплачував до держбюджету. А Янукович сказав: усім підтягнемо до мінімального рівня. Відбулася несправедливість ― тих, які отримували «чорну» зарплату, почали дотягувати, і не за рахунок держбюджету, а за рахунок Пенсійного фонду, таким чином відбираючи у тих, хто чесно сплачував податки.

Для тих, у кого пенсія менша, ніж мінімальний прожитковий мінімум, потрібно зробити тест на нужденність. Якщо в людини дійсно нема інших джерел доходів ― так каже ст. 46 Конституції ― у держбюджеті мають бути відокремлені соцфонди, і цим людям мають дотягувати пенсії до прожиткового мінімуму.

Щодо чоловіків ― ми кажемо, що вони часто не доживають до пенсії. Але наші чоловіки в середньому виходять у 51 р., тому що вони працюють у небезпечних професіях, із яких на пенсію виходять раніше. Серед чоловіків, які мають таку пільгу, середній вік виходу на пенсію становить 40 років.

Чоловіки живуть на пенсії 12-15 років, жінки ― 17-22 роки. Різниця не така вже й велика.

Але ми втрачаємо багато чоловіків у продуктивному віці (45 р.) від інфарктів та інсультів або від онкології у 55 р.

Сучасні дослідження кажуть, що незалежно від того, скільки грошей витрачають уряди, подовження життя залежить від того, як людина сама до себе ставиться. А гроші впливають на критичні захворювання.

Цього року уряд зменшив перелік професій, за якими можна виходити на пенсію раніше. На мій погляд, ці підприємства, які не створюють безпечні умови праці, мають самостійно сплачувати пенсію людям, наприклад, із 40 до 60 р., а вже з 60 р. це має робити Пенсійний фонд.

За радянською системою, підприємства мали б повертати кошти за пенсії Пенсійному фонду, але їх щорічна заборгованість становить 8-9 млрд грн. Вони звертаються із законопроектами, щоб їм списали цей борг+

Лариса Денисенко: Як взагалі можуть існувати пенсії, нижчі за прожитковий мінімум?

Галина Третьякова: В Україні 99% пенсій забезпечується коштом генерації, яка зараз працює. 15-20 років тому ми мали можливість підстрахуватися, зробити другу колону страхування, але ми злякалися викликів. Але у Європі зараз всюди є накопичувальна система.

Диверсифікуючи канали пенсії, ми могли б отримати багатшого пенсіонера.

Євген Павлюковський: Про осучаснення уряд говорив і в 2016 р., тоді йшлося про суму 7-9 млрд грн. Пан Руденко зауважив, що треба 30-40 млрд грн.

Галина Третьякова: Уряд балансує між незадоволеними пенсіонерами і незадоволеними підприємцями, на яких зростає податковий тиск. Це ручний режим, тому якщо працююче населення буде більш невдоволеним, то індексація буде в меншому розмірі, якщо податковий тиск терпітимуть, то будуть з’являтися більші кошти.

Але в цій системі або ті, або ті будуть незадоволені. Уряд має чесно пояснити суспільству, як перетікають гроші від працюючого населення до непрацюючого і спланувати пенсійну систему на 20-30 років.

Є ще одна справа — тіньова економіка. За підрахунками Міністерства економічного розвитку, у тіні 38% економіки. На мою думку, ми маємо в тіні ще один ВВП України.

Але чомусь, щоб виводити економіку з тіні, всі уряди думають, що адміністративно можуть перевести неформальний сектор у формальну економіку. Але для того, щоб вивести «чорну» економіку в «білу», потрібна довіра.

А для довіри потрібно, щоб уряд розумів, якою економічною теорією він керується для розбудови економіки, і що буде далі, наступних років. Тільки у 2016 р. міністр фінансів вийшов із трирічною бюджетною декларацією, де сказав, які макроекономічні показники очікуються у наступних роках.

До цього такого планування не було, а якщо його немає, економіка тікатиме в тінь.

Крім того, уряд діє непослідовно: зменшує ЄСВ, а потім підвищує його. Якщо будуть такі «качелі», довіри також не буде.