Що заважає Україні перейти на 100% відновлювальної енергетики

Година Землі – міжнародна акція, ініційована Всесвітнім фондом природи WWF, під час якої люди, організації, комерційні установи на годину вимикають зайве освітлення, електроприлади як символ єднання і прихильність до збереження планети.

Наталя Соколенко: Чому в Україні така маленька частка електроенергії, виробленої на альтернативних джерелах енергії? Наприклад, Німеччина з подібним кліматом вже досягла в цій сфері неймовірних для нас результатів.

Олег Савицький: Німеччина почала розвивати цей сектор ще на початку 90-х, а ми почали розвивати відновлювальну енергетику тільки наприкінці 2000-х. Тому не дивно, що відстаємо від них років на 20.

Зараз у нас частка відновлювальної енергетики в генерації електроенергії тільки півтора відсотка, але з’явилася вона фактично тільки за останні п’ять років. Це досить гарний початок, щоб впроваджувати нову парадигму в енергетиці взагалі. Те, що залишилось нам від Радянського Союзу, несе нам багато проблем, з якими буде стикатися не тільки наше покоління, а й багато наступних.

Це й проблеми відходів від атомних електростанцій, відпрацьоване ядерне паливо, те, що вже шкодить безпосередньо – вугільна генерація, яка величезні території перетворила на золовідвали та забруднює наше повітря токсичними речовинами.

Євген Павлюковський: Можна дати якісь прогнози щодо розвитку відновлюваної енергетики в Україні?

Олег Савицький: У нас є цілі, визначені в відповідних стратегічних документах.До 2020 року частка відновлювальної енергетики в загальному енергобалансі має становити 11%, згідно Енергетичної стратегії до 2035 року ця частка має збільшитися до 25% як мінімум.

Наталя Соколенко: Чи реалістично від 1,5% перейти до 11% в 2020?

Олег Савицький: Тут є специфіка. Коли ми кажемо 1,5% – це сонячна, вітрова енергетика, біоенергетика. Також у  ціль 11% входять інші види – гідроенергетика, яка виробляє десь 6% електроенергії, а також біопаливо, яке використовується для виробництва тепла в промисловості, в транспорті. 11% – це сукупно. Якщо зараз дивитися на все первинне енергоспоживання, в нас десь 5% з відновлювальних джерел.

Ми можемо подвоїти це досить швидко, якщо почнемо використовувати відходи сільського господарства. Безперечно потрібно розвивати сектор електроенергетики, створювати умови, щоб реалізовувалось більше проектів.

За останні два роки є позитивна динаміка. За минулий рік було встановлено більше 250 МВт нових потужностей. Але це дуже мало в порівнянні з тим, що необхідно. Щоб дійсно рухатися і будувати нову енергетику, нам потрібні темпи, які були в Радянському Союзі в 60-ті, коли вводилося все те, що маємо зараз.

Євген Павлюковський: Тобто має бути масове введення цих технологій?

Олег Савицький: Не тільки масове, а й організоване, має бути певне бачення в держави, в спеціалістів, які управляють мережею –  в Укренерго, операторів розподільчих мереж – бачення, яким взагалі є майбутнє енергетики.

В усьому світі вже приходять до того, що майбутнє енергетики саме за розподіленою генерацією з відновлювальних джерел енергії. Специфіка відновлювальних джерел енергетики в тому, що вони найбільш ефективні та економічні, коли будуються близько до споживача.

Наталя Соколенко: Зважаючи на наші природні можливості та за умови наявності інвестицій та політичної волі, можемо перейти на 100% енергії, виробленої на відновлювальних джерелах?

Олег Савицький: Абсолютно, це доведено як міжнародними, так і  одним українським дослідженням. Якщо подивитися на потенціал сонячної енергетики, то в Україні він набагато більший, ніж у Німеччині. Вітрова енергетика може розвиватися практично на більшості території України. В нас величезні степи, берегова лінія, ми можемо також розвивати офшорну вітроенергетику.

Наталя Соколенко: Тобто Україна може перейти на 100% відновлювальних джерел енергії?

Олег Савицький: Так, абсолютно. Але це буде дешевше, якщо ми будемо споживати енергію ефективно. Набагато дешевше інвестувати в заходи з енергозбереження та підвищувати ефективність використання енергії в усіх секторах – всюди є величезний потенціал, щоб не марнувати енергію. Технології, які ми використовуємо, значну частину енергії витрачають намарно.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.