Щоб не було війни, еліти мають сісти за стіл — Володимир Цибульник
Упродовж листопада в українських медіа з’являлася інформація про можливий розпад Боснії, загострення конфлікту там.
Яке підґрунтя для таких повідомлень? Чим загрожує загострення локального конфлікту? Говорили з кандидатом історичних наук, тимчасовим повіреним у справах України в Боснії й Герцеговині (2018 рік) Володимиром Цибульником.
Володимир Цибульник: Боснія і Герцоговина була створена після війни на Балканах 1992-1995 років та підписання Дейтонського мирного договору. Держава має складну організацію — 2 ентитети: Республіка Сербська та Федерація Боснії й Герцеговини, де живуть хорвати й бошняки, які є мусульманами.
У цій країні 5 президентів, стільки ж прем’єрів та спікерів, понад 100 міністрів, понад 500 депутатів. Це вже проблема.
Коли українська Дипломатична академія надіслала Боснії документ про співробітництво з дипслужбою, його не змогли підписати. Бо це міжнародна угода, під якою мають бути підписи трьох президентів. Один з них орієнтований на Росію. Проста угода ще з 2018 року не підписана.
Країна заснована на національній базі. Є три конституційні народи: хорвати, серби та бошняки. Тільки вони мають право бути обраними до органів місцевого самоврядування, парламенту. Це теж є проблемою. У школі під одним дахом вчаться бошняки та хорвати за окремими програмами.
Сербська Республіка орієнтована на Москву. Її вплив там шалений. У Федерації Боснії й Герцеговини два народи також мають проблеми у стосунках між собою та між політиками. Головне, що я почув та побачив, — це страх. Люди бояться війни. Та, яка закінчилася 26 років тому, досі у пам’яті: на постерах, плакатах, програмах на ТБ. Найбільш болюча тема — знищення мусульман у Сребрениці. Ця подія не визнана геноцидом, бо РФ заблокувала відповідну резолюцію. Але 8 тисяч людей було вбито.
Балканські уроки для України
Володимир Цибульник: Республіка Сербська орієнтована на Сербію та Росію. Експрезидент РС Мілорад Додік (2010-2018 рр.), місцевий політик, спочатку говорив, що серби мають увійти в одну державу — Сербію. Свою нішу він знайшов у націоналізмі, який формально підтримує Росія, православні церкви Сербії та РПЦ.
Пізніше він заявив, що Боснія і Герцеговина — неефективні країни, вони розвалюються. А от Сербська Республіка вже майже побудувала комунізм. Тому треба виходити з Боснії й Герцеговини. Про мирний вихід не йдеться. Ця риторика загострилася та стала домінувати у його кар’єрі. Міжнародна спільнота стурбована кроками Додіка у бік Москви, яка зацікавлена у союзникові на Західних Балканах.
Для України тут багато уроків. Треба урахувати помилки, допущені Європою та політиками. Головне — внутрішня проблема. Еліти мають працювати не на себе, а на державу. Треба сідати за стіл, шукати тих, хто нас підтримає, допоможе.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS