Сюрреалістична реальність — у селі, де розвалюються хати, може бути мистецтво на десятки мільйонів доларів — Микола Давидюк про музей в Пархомівці

Розмова про туристичну привабливість України.

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Микола Давидюк

Сюрреалістична реальність — у селі, де розвалюються хати, може бути мистецтво на десятки мільйонів доларів — Микола Давидюк про музей в Пархомівці
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/07/hr-hh-21-07-15_davydiuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/07/hr-hh-21-07-15_davydiuk.mp3
Сюрреалістична реальність — у селі, де розвалюються хати, може бути мистецтво на десятки мільйонів доларів — Микола Давидюк про музей в Пархомівці
0:00
/
0:00

Микола Давидюк, політолог та активіст, розповів про ініціативну групу видимості й популяризації музею в Пархомівці на Харківщині.

Микола Давидюк: Ми визначили для себе, що це історія про брендинг території. Це історія створення рольової моделі для багатьох сіл, населених пунктів як шукати та знаходити свої історії успіху. У музеї у Пархомівці є картини Пікассо, Малевича, Кандинського, Айвазовського, Тараса Шевченка, загалом 7 тисяч картин. Він не поступається жодному європейському музею, але про нього мало хто знав. Ми хочемо показати, що музей може бути інструментом витягування населеного пункту з депресивної зони.

Це історія в тому числі про відповідальну журналістику. Я колись прочитав статтю, що в Харківській області є такий музей. Завдяки ковіду і локдауну почався процес глибшого дослідження своєї рідної країни. Була туди екскурсія і я побачив, у якому стані музей. Це крута історія — все це створене на ініціативі вчителя, на подарунках письменників, художників, галерей, музеїв. Я зрозумів, що їм потрібно та можна допомогти зробити як мінімум айдентику — логотип, сайт, рекламу. Ми почали запускати ці процеси й залучати лідерів думок. Я вірю в те, що маленькі містечка, маленькі села особливі по своєму. Потрібно почати шукати такі історії, бо їх дуже багато. В умовах децентралізації, чому цей населений пункт не може заробляти додаткові гроші й музей не може зробити інфраструктуру для села? Ми хочемо, щоб зробили дорогу. Від Києва це 360 кілометрів, але останні 10 кілометрів ти їдеш годину. З одного боку у нас Пікассо, з другої — дорога, яка не ремонтувалась, мабуть, з часів Другої світової війни.

В інтернеті пишуть, що Пархомівка — це український Лувр, але це не так. У Лувр останні 10 кілометрів ви можете їхати годину тільки якщо ходите по усіх магазинах на Єлисейських полях, але не тому, що там фізично немає дороги. Ми віримо, що такі інструменти можуть працювати економічно, політично і допомагати міняти сам населений пункт. Це така сюрреалістична реальність — у селі, де розвалюються хати, може бути мистецтво на десятки мільйонів доларів.

Мені здається, потрібно створити відчуття у кожної людини, що це і його Пікассо. Це потрібно захищати, бо апатія і незнання, відсутність аудиту країни призводить до того, що у нас крадуть. Якщо про це говорити публічно, всі будуть знати що Пікассо там є, то буде резонанс. Це дійсно люди-супергерої, які зберегли цю колекцію і які пішли на такий експеримент.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису